У корпоративних фінансах є речі, які залишаються «невидимими» до моменту, коли стають критичними. Саме з такими системними ризиками понад 20 років працює Наталя Лаврік, міжнародна експертка, Deputy CFO у Wilmar International та авторка методики Clear Finance Architecture. Інтерес до фінансів з’явився не як випадковий вибір, а як поступове розуміння того, як системи впливають на стабільність бізнесу. Сьогодні її підхід змінює роль фінансів у компаніях: від облікової функції до стратегічного інструменту управління і захисту капіталу.
linkedin.com/in/natalia-lavrik
Ви понад 20 років у корпоративних фінансах. Як за цей час змінилось ваше розуміння цієї сфери?
Найбільша зміна це усвідомлення, що фінанси не можна розглядати як окрему функцію. На початку кар’єри ти працюєш із конкретними задачами: облік, звітність, податки. Але з досвідом приходить розуміння, що всі ці елементи є частинами єдиної системи. Якщо вони не інтегровані між собою, бізнес завжди буде мати зони ризику, які складно контролювати. Саме тому я почала дивитися на фінанси як на архітектуру, де кожен процес має свою логіку і взаємозв’язок із іншими. У певний момент стало очевидно, що без цього цілісного бачення система просто не працює стабільно.
Наталя, ви працювали в міжнародних корпораціях і дійшли до позиції Deputy CFO. Які ключові компетенції формуються на цьому рівні?
На цьому рівні важливо не просто розуміти цифри, а бачити причинно-наслідкові зв’язки. Будь-яка фінансова помилка — це наслідок неправильно побудованого процесу.
Тому ключова компетенція це системне мислення. Я неодноразово бачила, як одна маленька помилка в процесі призводить до великих фінансових наслідків. Важливо вміти розкладати складні процеси на логічні блоки, бачити, де виникають ризики, і закладати контроль у саму систему, а не перевіряти її постфактум. Саме це відрізняє операційний рівень від стратегічного.
Також, ви брали участь у стратегічних проєктах, зокрема в угодах із придбанням брендів. Яку роль тут відіграють фінанси?
У таких проєктах фінанси це основа прийняття рішень. Коли компанія заходить у велику угоду, критично важливо розуміти, наскільки прозорі фінансові потоки і які ризики можуть виникнути після інтеграції.
Моя задача полягала в тому, щоб забезпечити цю прозорість: структурувати процеси, перевірити їхню узгодженість і закласти контрольні механізми. Це завжди робота з деталями, які на перший погляд можуть здаватися незначними, але насправді визначають результат.
Наталя, ваш підхід до фінансів оформився у власну методику Clear Finance Architecture. У чому її практична цінність?
Вона вирішує ключову проблему більшості компаній, фрагментованість фінансових процесів. У традиційній моделі бухгалтерія, податки, аудит і контроль існують окремо, що створює прогалини, де виникають помилки або зловживання. Clear Finance Architecture об’єднує ці процеси в єдину систему. Усі правила фіксуються у вигляді корпоративних політик, інтегруються в ERP, а кожна операція автоматично перевіряється на відповідність цим правилам. У результаті фінансова функція стає проактивною і працює на випередження. І це, по суті, змінює роль фінансів у бізнесі.
Тобто йдеться не про контроль, а про запобігання?
Саме так. Класичний підхід це аудит після факту. Але коли проблема вже сталася, компанія вже втратила ресурс. Мій підхід полягає в тому, щоб система сама сигналізувала про відхилення ще до того, як вони переростуть у проблему. Це те, чого зазвичай не вистачає у класичних підходах.
А які результати дає такий підхід бізнесу?
Перш за все це передбачуваність. Бізнес перестає працювати «наосліп» і починає бачити реальну картину. Другий ефект це стабільність. Коли процеси автоматизовані і стандартизовані, система менше залежить від людського фактора. І третє це довіра. Прозора фінансова архітектура підвищує довіру інвесторів, партнерів і внутрішнього менеджменту.
Поділіться, як виглядає процес впровадження такої системи на практиці?
Він починається з аналізу. Потрібно зрозуміти, як саме працюють фінансові процеси, де є дублювання, де прогалини і де ризики. Далі йде етап документування. Усі процеси переводяться в чіткі політики та інструкції. Після цього відбувається інтеграція в ERP і автоматизація контролю. Важливо розуміти, що автоматизація без системи не працює. Спочатку формується логіка, і лише потім підключаються технології.
Що, на вашу думку, є найбільшою помилкою у фінансовому управлінні сьогодні?
Спроба вирішувати проблеми точково. Коли компанія виправляє наслідки, але не працює з причинами. Поки не змінена система, проблема буде повторюватися. Тому ефективне управління це завжди про глибшу роботу з процесами.
Наталя, ви також займаєтесь волонтерською діяльністю у США. Чи впливає цей досвід на вашу професійну діяльність?
Він дає ширший контекст. Коли працюєш із людьми, які стикаються з новими фінансовими та юридичними системами, ще раз розумієш, наскільки важлива простота і прозорість. Це лише підсилює мій підхід у професійній роботі.
Який головний принцип ви б порадили бізнесу у роботі з фінансами?
Не сприймати фінанси як допоміжну функцію. Це один із ключових інструментів управління. Якщо система прозора і контрольована, компанія отримує стабільність і можливість масштабування.
І як зрозуміти, що система вже працює правильно?
Коли рішення приймаються швидко і на основі даних. Коли ризики видно заздалегідь. І коли фінанси стають зрозумілою, керованою системою, а не закритим процесом. Це і є той рівень, до якого варто прагнути. Саме тоді фінанси починають працювати не як функція, а як основа для розвитку бізнесу.
