У світі сучасного мистецтва дедалі більшої цінності набувають не лише естетика та візуальна привабливість творів, а й їхня здатність ставати простором для внутрішнього діалогу, осмислення власного досвіду та емоційної трансформації. На перетині мистецтва, психології сприйняття та символічного мислення працює українська художниця Тетяна Берегова – авторка методу BSAM (Berehova Symbolic Abstraction Method), який пропонує новий підхід до розуміння ролі абстрактного мистецтва в сучасному суспільстві. BSAM – це не просто художній стиль чи техніка; це авторська система символічної абстракції, у якій колір, текстура, композиція та символ стають інструментами самопізнання, емоційного осмислення та трансформації життєвого досвіду. Через свої роботи Тетяна досліджує теми стійкості, внутрішнього ресурсу, втрати, відновлення, вимушеної еміграції та здатності людини знаходити опору навіть у найскладніші періоди життя.
Тетяно, сьогодні вас знають не лише як художницю, а й як авторку методу BSAM. Розкажіть, як народилася ідея створення цієї системи символічної абстракції? Що стало фундаментом для її появи?
Ідея створення BSAM народилася на перетині моєї професійної діяльності художниці та особистого досвіду. Дуже сильний вплив на мене мала війна в Україні та вимушена еміграція, адже коли людина втрачає звичний ґрунт під ногами, вона починає по-іншому дивитися і на себе, і на світ, і на мистецтво. У той період я багато працювала над власними переживаннями через творчість і помітила цікаву річ: люди реагували не стільки на саму картину, скільки на символи, які знаходили в ній. Вони бачили у роботах свої історії, свої втрати, свої надії та власну внутрішню силу. Тоді я зрозуміла, що символічна мова здатна говорити з людиною набагато глибше, ніж будь-які пояснення. Так поступово і народився BSAM – метод, у якому мистецтво стає не лише естетичним об'єктом, а простором для внутрішнього діалогу та осмислення життєвого досвіду.
Для людини, яка вперше чує про BSAM, як би ви пояснили суть цього методу?
Якщо пояснювати просто, то BSAM – це спосіб говорити про складні внутрішні переживання мовою мистецтва. Багато людей сприймають абстракцію як щось красиве, але не завжди зрозуміле – для мене ж абстрактне мистецтво завжди було набагато більшим, ніж просто формою чи кольором. У BSAM кожен елемент має своє значення: символ, колір, текстура та композиція працюють не випадково. Вони допомагають людині не просто дивитися на картину, а взаємодіяти з нею через власні емоції, асоціації та життєвий досвід. Саме тому я розглядаю BSAM як міждисциплінарний підхід на перетині мистецтва, освіти та соціальної підтримки.
Символи займають центральне місце у вашому методі. Цікаво, а як формується їхня мова, чому один і той самий знак може мати декілька рівнів значення?
Символи є однією з найдавніших мов людства. Ми можемо належати до різних культур, говорити різними мовами, але певні образи все одно викликають у нас схожі емоції та відчуття. Водночас для мене дуже важливо не нав'язувати людині готові трактування. Наприклад, знак нескінченності для когось може бути про безперервність життя, для когось – про внутрішню силу, а для іншої людини – про пам'ять, любов чи зв'язок поколінь. У цьому і полягає особливість символічної абстракції: вона не дає готових відповідей, а створює простір для особистого прочитання. Кожен глядач приносить у роботу свій досвід і знаходить у ній власний сенс.
«Я не створюю символи, щоб пояснювати світ. Я створюю їх, щоб людина могла почути себе.»
Ви часто говорите про мистецтво як про інструмент осмислення та відновлення. А як, на вашу думку, творчість допомагає людині проживати складні життєві етапи?
Я говорю про це не лише як художниця, а й як людина, яка сама пройшла через великі життєві зміни. Мистецтво не може скасувати біль або стерти складні спогади, але воно може допомогти прожити їх більш усвідомлено. Після початку війни та переїзду я особливо гостро відчула, наскільки творчість може стати джерелом внутрішньої опори. Коли людина створює щось власними руками або навіть просто взаємодіє з мистецтвом, вона повертає собі відчуття контролю над власним життям. З'являється можливість подивитися на свій досвід не лише через призму болю, а й через силу, витривалість та здатність рухатися вперед.
Сьогодні ми бачимо потенціал застосування BSAM далеко за межами мистецького середовища. Які можливості цей метод відкриває для культурних, освітніх та соціально-гуманітарних проєктів?
Для мене дуже важливо, щоб BSAM не залишався лише в межах виставкових залів чи мистецьких просторів. Я бачу великий потенціал цього методу у культурних, освітніх та соціально-гуманітарних проєктах, де мистецтво може виконувати не лише естетичну, а й підтримувальну функцію. Мені близька ідея створення творчих програм для переселенців, жінок, які пережили складні життєві обставини, ветеранів та молоді. Також я бачу перспективу використання елементів BSAM в освітньому середовищі для розвитку емоційного інтелекту, креативного мислення та навичок самовираження. Сьогодні людям дуже потрібні безпечні простори для діалогу, і мистецтво може стати одним із них.
«Символічна абстракція не дає готових відповідей, а створює простір для особистого прочитання.»
Тетяно, окремо хотілося б поговорити про перспективи використання BSAM у роботі з дітьми з розладами аутистичного спектра. Чому саме символ, колір і текстура можуть стати для них ефективним інструментом самовираження та комунікації?
Ця тема мені особливо відгукується, тому що я переконана: кожна людина має право бути почутою, навіть якщо їй складно висловлювати свої переживання словами. Багатьом таким діткам легше передавати свої емоції через образи, кольори та тактильний досвід, адже символічна мова мистецтва створює безпечний простір для самовираження та комунікації без необхідності пояснювати свої почуття словами. Водночас хочу наголосити, що я не позиціоную BSAM як медичний чи терапевтичний метод, я бачу його як інструмент творчої підтримки та розвитку невербальної комунікації у співпраці з педагогами, психологами та профільними спеціалістами.
Ваші роботи експонувалися в Україні, США та Європі. Чи помічаєте ви різницю у сприйнятті символічної абстракції представниками різних культур?
Мабуть, найбільшим відкриттям для мене став саме міжнародний досвід. Коли мої роботи почали експонуватися не лише в Україні, а й у США та Європі, мені було дуже цікаво спостерігати, як їх сприйматимуть люди з різним культурним бекграундом. І мене справді вразило те, наскільки схожими виявилися людські реакції. Незалежно від країни люди відгукувалися на теми надії, втрати, внутрішньої сили, пошуку себе та відновлення після складних життєвих подій – це стало для мене ще одним підтвердженням того, що символічна мова є універсальною. Вона допомагає людям знаходити точки дотику навіть тоді, коли їхній життєвий та культурний досвід дуже різний.
І на завершення: яким ви бачите майбутнє методу BSAM та яку місію хотіли б реалізувати через нього у світовому культурному просторі?
Я мрію, щоб BSAM продовжував розвиватися як міжнародний авторський метод, який знаходить застосування не лише у сфері мистецтва, а й в освіті, культурних та соціально-гуманітарних проєктах. Для мене важливо, щоб ця система допомагала людям краще розуміти себе, свої емоції та власний життєвий шлях. Як художниця я, безумовно, хочу створювати нові роботи та реалізовувати масштабні виставкові проєкти. Але якщо говорити про глибшу місію, то вона полягає в іншому. Я хочу, щоб мистецтво перестало бути лише предметом споглядання і стало живим інструментом підтримки, діалогу та внутрішніх змін – в цьому я бачу майбутнє BSAM і свій внесок у розвиток світового культурного простору!
