Сьогодні успіх у сфері фітнесу та танцю давно перестав вимірюватися лише спортивними результатами чи кількістю учнів. Справжні професіонали створюють навколо себе спільноти, формують культуру руху, допомагають людям ставати впевненішими у собі та відкривати власний потенціал через роботу з тілом. Саме до таких фахівців належить Вікторія Робертс – фітнес-тренерка, хореографка, засновниця Roberts Dance Team та авторка власного підходу до роботи як з дорослими, так і з дітьми. Переїхавши до США, вона не лише продовжила розвивати свою професійну діяльність, а й створила власний танцювальний проєкт, який сьогодні об'єднує десятки учасників різного віку. За плечима Вікторії – багаторічний досвід роботи тренеркою та хореографкою не лише в Україні, а й за кордоном. Вона працювала з міжнародними шоу-проєктами в Китаї, тренувала та реалізовувала професійні проєкти в Туреччині та Лівані, а сьогодні продовжує розвивати власну справу вже у США!
instagram.com/roberts_dancefit
instagram.com/roberts_danceteam
Вікторіє, сьогодні вас знають як фітнес-тренерку, хореографку та засновницю власної танцювальної команди у США. А з чого почалася ваша особиста історія у світі спорту та танцю?
Моя історія почалася ще у 5 років: спочатку були бальні танці, потім різні хореографічні колективи, переїзд до Києва та знайомство з сучасними стилями. У дитинстві я багато виступала на великих сценах, брала участь у телевізійних проєктах, концертах і фестивалях. Ми виступали у Палаці «Україна», на Майдані Незалежності, брали участь у масштабних міських та державних заходах. Тоді я зрозуміла, наскільки люблю сцену, атмосферу виступів і роботу в команді. Після 9 класу вже чітко знала, що хочу пов’язати своє життя з танцем. Спочатку я бачила себе артисткою, але навчання в університеті фізичного виховання і спорту показало мені інший бік професії – я зрозуміла, що отримую величезне задоволення не лише від власних виступів, а й від того, що можу навчати інших, допомагати людям розкривати свої можливості та бачити їхній розвиток.
Ваш професійний шлях охоплює одразу кілька напрямків: функціональний тренінг, розтяжку, сучасну хореографію та роботу з дитячими групами. А чому ви вирішили не обмежуватися лише однією спеціалізацією?
Мій шлях від самого початку був дуже різностороннім: я навчалася різним стилям хореографії, працювала в шоу-проєктах, виступала на сцені, займалася художньою та повітряною гімнастикою, а також здобула освіту викладача фізичного виховання та тренера з рекреаційних напрямків. Для мене танець і робота з тілом завжди були нероздільними, тому у моїй діяльності органічно поєдналися хореографія, розтяжка, функціональні тренування та персональний фітнес. Кожен із цих напрямків доповнює інший і дозволяє працювати з людиною комплексно. Крім танцю, важливою частиною мого професійного розвитку стали художня та повітряна гімнастика – ці напрямки дали мені інше розуміння роботи з тілом, координації, сили та гнучкості. Тому сьогодні я дивлюся на тренувальний процес значно ширше, ніж лише через призму хореографії.
Поділіться, які найбільші факапи або невдачі були на вашому шляху?
За будь-яким успіхом стоїть багато помилок і я не виняток. Одним із найважливіших уроків для мене стало створення власних шоу-проєктів. На той момент за моїми плечима вже були успішні міжнародні шоу-проєкти в Китаї, які я створювала практично з нуля: формувала команди, займалася постановками, організацією та розвитком проєкту, але згодом виникла ситуація, коли через сімейні обставини я не змогла супроводжувати команду особисто. Тоді я зрозуміла, наскільки важливими є контроль процесів, правильний підбір людей і відповідальність кожного учасника. Цей досвід був непростим, але він навчив мене довіряти не лише натхненню, а й системі. Сьогодні я набагато уважніше ставлюся до формування команди та побудови робочих процесів!
А які досягнення у своїй професійній кар'єрі ви вважаєте найважливішими на даний момент і чому саме вони стали для вас особливими?
Мені складно виділити лише одне досягнення, адже кожен етап мого професійного шляху був важливим і по-своєму цінним. У різні роки я працювала з баскетбольним клубом «Будівельник» та хокейним клубом «Сокіл», брала участь у роботі груп підтримки та підготовці до міжнародних спортивних подій, зокрема Чемпіонату світу з хокею в Києві. Окремою сторінкою стали міжнародні шоу-проєкти в Китаї, які я створювала та розвивала самостійно. Також мені пощастило співпрацювати з українськими артистами, зокрема з Наталею Могилевською, працювати над постановками для конкурсів краси та брати участь у масштабних міжнародних заходах, серед яких відкриття Дефлімпійських ігор у Туреччині. Сьогодні ж найбільшим досягненням для себе я вважаю можливість продовжувати улюблену справу в США, розвивати Roberts Dance Team та бачити, як мої учні ростуть, стають сильнішими й впевненішими у собі. Це і є головна нагорода за всі роки роботи!
Переїзд до США для багатьох стає серйозним випробуванням. З якими труднощами ви зіткнулися після переїзду?
Переїзд став для мене справжнім перезапуском життя. Я приїхала до США з двома маленькими дітьми, фактично починаючи все з нуля. Нове середовище, мовний бар’єр, відсутність звичного кола підтримки та необхідність одночасно вирішувати побутові й професійні питання стали серйозним викликом. Перший рік був непростим, але я знала, що не хочу відмовлятися від улюбленої справи. Почала з невеликої групи базової гімнастики для дітей, згодом орендувала зал, відкрила танцювальні групи, почала вкладати кошти у рекламу та розвиток. Сьогодні Roberts Dance Team працює вже на двох локаціях і я пишаюся тим шляхом, який вдалося пройти крок за кроком.
Вікторіє, сьогодні ви працюєте як з дорослими, так і з дітьми. Наскільки відрізняється підхід до цих аудиторій?
Це абсолютно різні формати роботи. Для дорослих дуже важливі атмосфера, підтримка та відчуття комфорту. Люди приходять не лише за фізичним результатом, а й за емоціями, спілкуванням і можливістю відновити внутрішній ресурс. У роботі з дітьми головну роль відіграють система, дисципліна та поступовий розвиток навичок. Я завжди намагаюся поєднувати вимогливість із довірою, адже це допомагає дітям розкриватися та досягати результатів. Для мене найцінніше – бачити, як люди незалежно від віку стають впевненішими у собі.
Окремою сторінкою вашої діяльності стала Roberts Dance Team. Цікаво, як народилася ідея створення власної танцювальної команди?
Це була моя давня мрія (посміхається). Я завжди хотіла створити власну команду та систему навчання, де могла б передавати свій досвід і бачення танцю. Після переїзду до США я зрозуміла, що готова реалізувати цю ідею. Мені хотілося поєднати мій підхід, сформований завдяки українській школі хореографії та багаторічному міжнародному досвіду роботи в різних країнах, із сучасними можливостями американської танцювальної індустрії. Так народилася Roberts Dance Team – не просто студія, а справжня спільнота дітей і батьків, яких об’єднує любов до танцю, розвитку та творчості.
Вікторія, яким ви бачите майбутнє Roberts Dance Team?
Моя мета – поступово перетворити Roberts Dance Team на велику танцювальну школу з різними напрямками та сильними тренерами. Я хочу розвивати акро-денс, jazz-funk, lyrical jazz, хіп-хоп та інші стилі, створювати нові вікові групи й давати дітям ще більше можливостей для розвитку. Одна з моїх найбільших мрій – власний танцювальний простір із кількома залами, де буде відчуватися історія команди, її досягнення та атмосфера зростання. Я впевнена, що великі результати завжди починаються з маленьких, але послідовних кроків!
