У кожної історії успіху є точка, з якої все почалося. Особливо надихають історії людей, які не бояться змінювати професію, починати з нуля та будувати нову справу в іншій країні. Героїня інтерв’ю – Оксана Коршун, українка, яка сьогодні живе та розвиває власний кондитерський бренд у США. Її професійний шлях розпочався в ІТ та маркетингу, а згодом любов до кондитерського мистецтва перетворилася на справу життя. Сьогодні Оксана створює авторські європейські торти преміум-класу, розвиває бізнес, поєднуючи творчість і підприємництво, та працює над його масштабуванням!
thelayercakeschicago@gmail.com
Оксано, сьогодні вас знають як засновницю успішного кондитерського бренду, однак до цього була зовсім інша професійна історія. А коли ви зрозуміли, що кондитерська справа – це вже не просто захоплення, а новий етап життя?
Я майже 15 років працювала в ІТ як проєкт-менеджерка та була власницею великого інтернет проекту, багато взаємодіяла з програмістами й почувалася в цьому середовищі дуже комфортно. Кондитерка спочатку була лише захопленням: у нашій сім’ї всі добре готують, а після переїзду до США друзі почали особливо хвалити мої десерти. Але серйозно зацікавилася кондитерським мистецтвом вже після народження молодшого сина, коли з’явилося трохи більше часу на навчання й експерименти. Коли синові було приблизно три роки, я почала пекти торти на замовлення, показувати їх в Instagram і отримувати перших клієнтів без реклами. А остаточно зрозуміла, що хочу займатися цим професійно, після першого торта, коли отримала від клієнта відео з відгуком про смак і якість, тоді я відчула, що знайшла своє!
Ви створюєте не просто десерти, а справжні авторські роботи. Що для вас означає якісний сучасний кондитерський продукт?
Для мене якісний сучасний кондитерський продукт – це поєднання хорошого смаку, естетики та якісних інгредієнтів. Коли ми переїхали до США, я особливо відчула, наскільки складно знайти десерти, які відповідали б моєму уявленню про якість: багато з них надто солодкі, перевантажені смаками, стабілізаторами та іншими добавками. Мені завжди хотілося робити по-іншому – створювати торти, які виглядають естетично, але при цьому залишаються смачними, легкими й збалансованими. Для мене дуже важливо, щоб людина спочатку побачила торт і захотіла його спробувати, а після першого шматочка зрозуміла, що за красивою картинкою стоїть справді якісний продукт. Я використовую європейський підхід до десертів і працюю за своїми рецептами, тому хочу, щоб мої торти відрізнялися не лише зовнішнім виглядом, а насамперед смаком і складом. Саме тоді кондитерський продукт стає для мене авторським, коли ти можеш впізнати його за естетикою, смаком і тим відчуттям, яке він залишає після себе.
Робота кондитера для багатьох виглядає дуже романтизовано: красиві торти, свята, щасливі клієнти. А якою є реальність цієї професії?
За красивим тортом стоїть дуже багато фізичної роботи: іноді я працюю до третьої-четвертої ночі, бо потрібно все приготувати, зібрати, вирівняти, задекорувати, а потім зранку знову повертатися до роботи. І це не лише про втому: зараз мені особливо важливо бути поруч із молодшим сином і не пропустити його дитинство. Водночас саме в кондитерці я знайшла те, чого мені дуже не вистачало в роботі за комп’ютером: тут результат можна буквально побачити, потримати в руках і зрозуміти, що все це створила саме ти. Навіть коли проходить пів року чи рік, готовий торт не залишається просто десь у цифровому просторі, ти бачиш його перед собою і відчуваєш задоволення від того, що зробила це власними руками. А ще величезне значення для мене мають реакції клієнтів: їхні повідомлення, фотографії зі свят, відео, повторні замовлення і слова про те, що їм справді було смачно. Тому так, ця професія дуже непроста фізично, але коли ти бачиш результат своєї роботи й розумієш, що він приніс людині радість, ця втома відчувається зовсім інакше.
Ви неодноразово говорили про те, що для вас важливо не лише створювати красиві торти, а й будувати щось більше. Наразі ви відкрито говорите про бажання знайти бізнес-партнера, який допоможе масштабувати виробництво. Чому саме зараз відчули потребу в партнерстві?
Зараз я дуже добре розумію свої сильні сторони: це маркетинг, реклама, залучення клієнтів, робота з аудиторією, систематизація процесів і розуміння того, як розвивати бізнес на ринку США. Саме завдяки цьому мені вдалося практично без великих рекламних бюджетів сформувати свою клієнтську базу й побачити, що попит на мій продукт є. Але я також чесно бачу свою слабшу сторону – це виробництво, особливо якщо говорити вже про масштабування: обладнання, міксери, організацію кухні, технологічні процеси, терміни зберігання, обсяги й усю внутрішню кухню виробництва. Я можу розібратися в цьому самостійно, пройти консультації, витратити час і поступово все налагодити, але розумію, що значно ефективніше знайти людину, яка вже має сильний практичний досвід саме в цій сфері. Для мене партнерство – це не про те, щоб віддати комусь частину своєї справи, а про те, щоб об’єднати дві сильні сторони: мою експертизу в маркетингу, систематизації та розвитку бізнесу і досвід партнера у виробництві. Тому я відкрита не лише до класичного партнерства, а й до консультацій чи співпраці, якщо знайдеться людина, яка справді доповнить мене професійно. Найважливіше для мене, щоб ми однаково розуміли якість продукту, відповідальність перед клієнтом і бачили перспективу розвитку цього бізнесу – від невеликого кондитерського цеху в Іллінойсі до можливого масштабування в інших штатах.
Підприємництво – це завжди відповідальність, ризики та постійне навчання. Розкажіть, які бізнес-уроки стали для вас найбільш цінними за останні роки?
Для мене головний урок полягає в тому, що підприємництво – це передусім особиста відповідальність за свої рішення, готовність ризикувати й постійно вчитися. Я свого часу прочитала дуже багато бізнес-книг, слухала подкасти, дивилася матеріали про підприємництво і продовжую це робити, але жодна книга чи курс не дасть тобі того досвіду, який отримуєш, коли сам приймаєш рішення, помиляєшся, виправляєш їх і бачиш реальний результат. Ще я зрозуміла, наскільки важливо слухати себе й помічати, що саме дає тобі енергію, а що, навпаки, забирає її: у мене робота за комп’ютером буквально викликала фізичне відторгнення, тоді як торти ніби підхопили мене хвилею – я відчула, що це моє. І водночас я навчилася не вимагати від себе всього одразу: коли починаєш нову справу, не потрібно за кілька місяців побудувати велику компанію, важливо рухатися поступово й не знецінювати маленькі результати. Мабуть, саме це для мене сьогодні і є підприємництвом: мати власну ідею, робити конкретні кроки, бути готовою вчитися на своїх помилках і поступово перетворювати те, що любиш, на справжню справу.
Оксано, багато українок, які переїжджають за кордон, мріють створити власний бізнес, але часто сумніваються у своїх силах. А які поради ви дали б тим, хто зараз лише стоїть на старті та боїться зробити перший крок?
Я б радила починати з маленьких кроків: створити сторінку в Instagram, придумати назву, зробити перший продукт, фотографію чи відео. Не варто обмежуватися лише українською спільнотою – набагато корисніше шукати тематичні американські групи, спілкуватися з людьми, які добре знають місцевий ринок і можуть поділитися практичним досвідом. Обов’язково потрібно вчитися показувати свою роботу онлайн: фотографувати й знімати процеси до, під час і після, адже сьогодні цифрова присутність дуже важлива для розвитку будь-якого бізнесу. Я також не бачу нічого поганого в тому, щоб користуватися сучасними інструментами – перекладачами, GPT та іншими технологіями, які допомагають швидше комунікувати, знаходити інформацію й працювати. І головне – не чекати моменту, коли ви будете готові на 100%, а просто зробити перший крок і подивитися, куди він вас приведе!
