За понад 16 років у сфері перманентного макіяжу Ірина Ткачук пройшла шлях від практикуючої майстрині до фахівчині, яка формує власний професійний підхід. Понад 10 000 процедур дали їй не лише масштабний досвід, а й можливість глибоко дослідити особливості різних типів шкіри, поведінку пігменту та процеси загоєння.
Багаторічна практика стала основою для створення її авторських методів – системи, в якій немає універсальних рішень, адже кожен клієнт потребує індивідуального підходу. Сьогодні Ірина Ткачук не лише застосовує ці напрацювання у власній роботі, а й передає їх іншим майстрам: із 2016 року вона викладає, створює навчальні програми та вже підготувала понад 650 учнів онлайн!
Inst: irynatkachuk.pm
Ірино, за весь час ви виконали понад 10 000 процедур. Як така кількість практики змінила ваше професійне бачення?
Моє професійне бачення змінювалося не після певної кількості процедур – воно продовжує змінюватися після кожної роботи. Понад 10 000 процедур – це понад 10 000 різних людей, типів шкіри, запитів і професійних ситуацій. Мені завжди було важливо не просто знати, як виконати рух, а розуміти, чому він працює і яким буде результат після загоєння. Спостереження та аналіз навчили мене, що універсального алгоритму в перманентному макіяжі не існує, кожен випадок потребує індивідуального підходу. Сьогодні я поєдную творчість із глибоким розумінням біології, анатомії та особливостей шкіри.
Поділіться, які професійні закономірності ви почали помічати у своїй роботі, які згодом стали основою ваших авторських методів?
Я багато років спостерігала за клієнтами, аналізувала стан шкіри, параметри роботи, пігменти та результати після загоєння. Так я зрозуміла, що важливо не просто визначати шкіру як суху чи жирну, а враховувати її товщину, щільність, еластичність і здатність до відновлення. Чим тонша або вікова шкіра, тим делікатнішим має бути вплив і тим більше потрібно адаптувати техніку. Частину важливих висновків я зробила завдяки власним помилкам і сьогодні вважаю цей досвід не менш цінним за вдалі роботи. Найголовніше, що я зрозуміла: шкіра – живий орган, тому зайва травматизація не допомагає отримати кращий результат. Основою моїх авторських методів стало не дотримання універсальної схеми, а вміння оцінити конкретну шкіру й адаптувати під неї всю роботу.
Розкажіть про професійну проблему, яка свого часу змусила вас шукати власне рішення. Що саме у стандартних підходах до ПМ вас не влаштовувало?
Однією з головних проблем для мене був контраст між обіцяною природністю та тим, як клієнт виглядав одразу після процедури. Жінка могла вийти з дуже яскравими, графічними бровами й розуміти, що попереду ще 7–10 днів загоєння, що особливо незручно для тих, хто працює з людьми та веде активне життя. Тоді я почала запитувати себе: чому заради красивого результату потрібно спочатку пережити дискомфорт? Ще один момент, який мене не влаштовував – прагнення до математичної симетрії без урахування живої міміки та анатомії обличчя. Мені хотілося бачити людину в русі, слухати її й створювати форму, яка буде гармонійною саме на її обличчі. Так поступово й сформувався мій власний підхід.
Ірино, що принципово відрізняє ваші авторські методи від технік, які майстри можуть вивчити на стандартних курсах?
Мої авторські методи насамперед вчать майстра не працювати за одним шаблоном, а бачити конкретну людину, її шкіру, міміку, спосіб життя та запит. Важлива частина методики – мінімізація травматизації шкіри, що дозволяє скоротити реабілітаційний період приблизно до трьох-чотирьох днів. Процедура брів може займати близько 40–50 хвилин, оскільки техніка не передбачає зайвих проходів. Мені важливо, щоб клієнт уже після процедури виглядав гармонійно й міг продовжувати звичне життя. Я не заперечую класичні техніки, а хочу дати майстру більше інструментів і навчити його самостійно аналізувати ситуацію та приймати рішення.
ʼ
З 2016 року ви навчаєте інших майстрів, а ваші онлайн-програми вже пройшли понад 650 учнів. Чого вам самій довелося навчитися, щоб перетворити власний досвід на систему, зрозумілу іншим професіоналам?
Ппісля моїх публікацій у соцмережах інші майстри почали звертатися із професійними запитаннями і я зрозуміла, наскільки бракує доступних фундаментальних знань. Я створила YouTube-канал і почала безкоштовно ділитися тим, що вважала важливим для безпечної та якісної роботи. Згодом до мене почали приїжджати учениці з різних країн і тоді я зрозуміла, що сама повинна навчитися не лише працювати, а й пояснювати власний досвід іншим. Викладання навчило мене терпінню та вмінню пояснювати складне простими словами, враховуючи темп кожного учня. А власний досвід, коли багато професійних навичок давалися мені непросто, допоміг розкладати кожну дію на зрозумілі складові. Так поступово сформувалася моя система викладання, мета якої – не просто показати техніку, а навчити майстра розуміти її та працювати самостійно.
Ірино, сьогодні ви переходите до нового етапу – систематизуєте багаторічні напрацювання у професійні методичні посібники. А яку проблему майстрів ви хочете вирішити цими матеріалами?
Ідея методичних посібників народилася з мого власного досвіду викладання, адже після інтенсивного навчання майстер отримує величезний обсяг інформації, яку неможливо одразу запам’ятати. Я хочу створити своєрідну професійну опору – матеріал, до якого можна звернутися безпосередньо під час роботи, коли виникає запитання чи нестандартна ситуація. Це буде не просто опис техніки, а система прийняття рішень: як оцінити шкіру, обрати інструмент, пігмент і параметри роботи та зрозуміти, як кожна дія вплине на результат. На відміну від відеоуроку, посібник можна швидко відкрити на потрібному етапі й перевірити себе, тому я бачу його як своєрідну настільну книгу майстра. Фактично я систематизую власну професійну систему, яка формувалася роками й базується не на трендах, а на розумінні біології, анатомії, фізики процесу та властивостей шкіри. Мені важливо, щоб цей матеріал залишався актуальним роками й допомагав майстру не просто повторювати техніку, а самостійно мислити та приймати професійні рішення.
Сьогодні у вас одночасно розвиваються кілька напрямів: практика в Каліфорнії, навчання майстрів, авторські методи та методичні матеріали. Поділіться, яким ви бачите наступний етап своєї кар’єри?
Наступний етап я бачу в розвитку своєї методології та передачі досвіду іншим майстрам. Для мене важливо, що мої учні вже інтегрують мої принципи у власні програми й передають їх далі – так знання продовжують жити й розвиватися. Зараз я хочу масштабувати цей напрям саме на американському ринку, знайомлячи майстрів не лише зі своєю технікою, а й із філософією роботи: повагою до шкіри, індивідуальним підходом та вмінням чути клієнта. Окремим напрямом я планую відновити власну лінійку професійних пігментів, яку раніше розробляла та виробляла в Україні. Ці пігменти використовувалися майстрами у професійній роботі та були створені на основі мого багаторічного практичного досвіду. Знаходячись США я хочу відновити цей напрям вже на американському ринку та запропонувати майстрам професійний продукт, який допомагатиме їм отримувати передбачувані й якісні результати у своїй роботі. Я хочу, щоб майстер сприймався не просто як людина, яка робить брови, а як професіонал, який спочатку розуміє запит і лише потім пропонує рішення. Тому для мене важливо масштабувати не кількість процедур, а сам підхід. Найціннішим результатом для мене буде момент, коли мої знання, методи та професійні напрацювання продовжуватимуть розвиватися й передаватися від майстра до майстра вже без моєї безпосередньої участі.
