Героїня нашого інтерв’ю – Анастасія Чиркунова, майстриня nail-індустрії, яка власним прикладом доводить: почати життя з чистого аркуша ніколи не пізно. Переїзд до Сполучених Штатів став для неї не просто зміною країни, а можливістю заново вибудувати професійний шлях, відкрити нові горизонти та перетворити давнє захоплення на професію, затребувану на одному з найконкурентніших beauty-ринків світу. За її плечима – зміна професій, переїзд, адаптація до нової країни та постійний вихід із зони комфорту. Сьогодні Анастасія працює у Флориді, спеціалізується на сучасних техніках манікюру та продовжує професійно розвиватися. В інтерв’ю для GOSSIP ми поговорили про життя в Америці, професійне становлення та чому іноді одне сміливе рішення може змінити всю долю!
instagram.com/anastasia_nailsmiami
Багато хто вважає, що еміграція – це красивий фінал історії, хоча насправді саме після переїзду все тільки починається. Яким виявився ваш перший рік у США?
Еміграція – це справді не фінал, а точка обнулення. Емоційно було важко перебувати далеко від близьких і звичного життя, а професійно – знову доводити свою значимість, коли тебе ніхто не знає. Перший рік був особливо складним: я дуже хотіла швидше знайти клієнтів і збільшити швидкість роботи, адже в nail-індустрії це теж важливий фактор. Спочатку я орендувала місце в іспанському салоні, де працювала моя наставниця і перші три-чотири місяці клієнтів було зовсім мало. Поступово вони почали приходити з Instagram, за рекомендаціями, а Ірина також поділилася зі мною частиною своєї клієнтської бази. Через півтора року я перейшла до білоруського салону, де працюю й сьогодні і саме там почуваюся набагато комфортніше.
До того як стати майстром нігтьового сервісу, ви встигли спробувати себе в різних професіях. Сьогодні багато хто боїться змінювати сферу діяльності навіть один раз за життя. Чому ви ніколи не боялися починати спочатку?
Для мене почати спочатку – це не провал, а шанс прожити ще одне цікаве життя. Я ніколи не сприймала свій попередній досвід як щось втрачене, адже кожна професія залишає в тобі певні знання, навички й розуміння людей, які потім обов’язково знаходять своє місце в новій справі. Коли ми змінюємо сферу, ми не повертаємося на нуль – ми починаємо з того досвіду, який уже маємо. Мені завжди було цікаво розвиватися, пробувати нове, виходити за межі звичного й перевіряти, на що я ще здатна. Я не хотіла залишатися там, де мені вже нецікаво, лише тому, що боялася втратити стабільність, адже стабільність без внутрішнього задоволення для мене ніколи не була справжньою безпекою. Зараз я точно знаю: іноді найбільший ризик – це не змінитися, коли ти відчуваєш, що переросла своє життя. Тому я завжди дозволяла собі починати заново, навіть якщо не знала, куди саме мене приведе цей новий шлях. І, мабуть, саме це вміння не боятися нового не раз відкривало переді мною двері, яких я раніше навіть не бачила.
А чому саме nail-індустрія? У який момент ви зрозуміли, що хочете пов’язати своє життя з Beauty-індустрією?
Nail-індустрія підкорила мене тим, що в ній гармонійно поєднуються творчість, естетика, робота з людьми та можливість постійно розвиватися. Перші курси манікюру я закінчила ще у 2007 році, тоді багато практикувалася на рідних і друзях, а згодом продовжувала навчатися та вдосконалювати свої навички. Проте справжнє усвідомлення прийшло вже з досвідом, коли я зрозуміла, наскільки мені близька сама філософія beauty-сфери – створювати красу, дарувати жінкам увагу до себе та бачити результат своєї роботи тут і зараз. Мені подобається, що за звичайною процедурою манікюру насправді стоїть набагато більше: це час для себе, можливість відпочити, поговорити, переключитися від щоденних справ і вийти з салону в зовсім іншому настрої. Для мене особливо цінно, що я можу створювати цю емоцію власними руками. І, мабуть, саме в цьому я знайшла для себе головний сенс nail-індустрії – допомагати жінкам відчувати себе ще впевненіше та красивіше.
Beauty-індустрія в Америці дуже конкурентна. Наскільки складно було зайняти своє місце на цьому ринку та заслужити довіру клієнтів?
Американський beauty-ринок величезний, а конкуренція у Флориді справді дуже висока. Тут багато різних салонів і майстрів, які працюють самостійно, тому просто вийти на ринок недостатньо – потрібно дати клієнту причину повернутися саме до тебе. Для мене такою основою стали висока якість роботи та щирий сервіс. Особливу увагу я приділяю стерильності інструментів, чистій обробці нігтів, акуратному покриттю без затікань і красивій формі. Довіру я вибудовувала поступово: через рекомендації, чесність, стабільний результат і багато роботи над собою та просуванням. Зрештою клієнти залишаються тоді, коли отримують результат, який відповідає або навіть перевершує їхні очікування! Я працюю у Флориді, а це справжній калейдоскоп культур і мої клієнтки такі ж різні. Приблизно 30% моїх клієнтів – наші співвітчизниці, які цінують той самий «наш» манікюр, до якого звикли. Також до мене приходять американки та латиноамериканки і кожна має власне бачення краси та свої побажання. Мені дуже подобається працювати з такою різною аудиторією, тому що кожна клієнтка приносить свою енергетику та досвід. Але всіх об’єднує одне – бажання отримати преміальну якість, розслабитися під час процедури й вийти від мене з гарним настроєм.
Анастасія, складається враження, що ви – людина, яка не вміє стояти на місці! Звідки у вас ця постійна потреба рухатися вперед?
Мені здається, життя саме постійно підштовхує мене до змін, а я вчуся підлаштовуватися під обставини й знаходити в них можливості. Робота в туризмі навчила мене ширше дивитися на світ, розуміти різні культури та краще працювати з людьми й продажами. Робота завідувачкою алкогольного магазину дала мені досвід відповідальності за команду, продажі та психологічну атмосферу в колективі. У beauty-сфері всі ці навички теж стали в пригоді: спілкування з клієнтами, психологічна підтримка, вміння приймати різні культури й знаходити підхід до людей. Водночас я зрозуміла, наскільки важливо для мене мати баланс між роботою та життям, адже життя – це не лише професія, а й сім’я, друзі та подорожі. Напевно, саме любов до життя і цікавість до нового не дозволяють мені зупинятися.
Які принципи допомагають вам не здаватися, коли шлях виявляється складнішим, ніж очікувалося?
Мій головний принцип: «Труднощі – це не стіна, а просто сходинка вгору». Я намагаюся бути чесною із собою, слухати свої внутрішні відчуття й не йти проти того, у що сама не вірю. Для мене дуже важливо любити те, чим ти займаєшся, адже коли справді гориш своєю справою, навіть складні періоди не змушують тебе опускати руки – навпаки, вони загартовують і допомагають краще зрозуміти себе. Я не вірю в те, що успіх приходить без сумнівів, помилок чи моментів, коли хочеться все залишити. У такі моменти я нагадую собі, навіщо починала і продовжую рухатися вперед, навіть якщо наступний крок здається маленьким. Водночас я розумію, що однієї мотивації недостатньо: будь-яка мета потребує дисципліни, терпіння, праці та готовності багато разів пробувати знову. Іноді шлях виявляється значно довшим і складнішим, але, саме цей складний шлях і робить нас сильнішими та приводить туди, куди ми насправді маємо прийти.
А що б ви сьогодні сказали жінці, яка мріє змінити своє життя, але все ще боїться зробити перший крок?
Я б сказала їй: «Бійся, але роби». Страх сам по собі ніколи не зникне, тому чекати моменту, коли стане зовсім не страшно, можна дуже довго. Ідеального часу теж не існує: завжди може не вистачати грошей, досвіду, часу чи впевненості в собі. Я сама, коли починала щось нове, боялася не впоратися, здатися слабкою або зробити неправильний вибір. Але з часом зрозуміла, що ми значно сильніші, ніж самі про себе думаємо. Тому потрібно зробити перший крок і головне – не здатися раніше, ніж ви побачите, на що справді здатні!
