Карина Пульчо – професійна tattoo artist із восьмирічним досвідом, чия кар’єра охоплює роботу в Україні та США, участь у міжнародних tattoo-конвенціях, професійні нагороди, суддівство конкурсів і викладацьку діяльність. Окреме місце в її професійній практиці посідає робота зі складними перекриттями – шрамами, рубцями, опіками, розтяжками та іншими змінами шкіри. Це напрям, у якому художня майстерність поєднується з розумінням особливостей роботи з травмованою тканиною та особливою відповідальністю перед людиною, для якої видимий шрам нерідко пов’язаний із непростою особистою історією. Працюючи у США, зокрема в Лос-Анджелесі та Сан-Франциско, Карина розвиває підхід, за якого татуювання може бути не лише мистецтвом, естетикою та способом самовираження, а й можливістю змінити сприйняття власного тіла після травм, опіків та операцій. Окремим напрямом її експертизи є художня реконструкція та імітація ареоли соска після операцій на молочній залозі, зокрема після онкологічного лікування. Свій практичний досвід Карина також систематизує у професійній та освітній діяльності. Вона є авторкою наукової статті та міжнародного навчального посібника для досвідчених tattoo artists, присвяченого роботі зі шрамами та складними змінами шкіри. Сьогодні Карина продовжує розвиватися як художниця, практикуюча майстриня, викладачка та суддя професійних tattoo-конкурсів!
Email: pulchokaryna@gmail.com
Instagram: Rakani_tattoo
Карино, а в який момент ви зрозуміли, що хочете працювати не просто з татуюваннями, а й із наслідками травм, операцій, опіків і складними змінами шкіри?
Цей напрям сформувався поступово – до мене все частіше зверталися люди зі шрамами, опіками та післяопераційними змінами шкіри, і спочатку я сприймала такі роботи передусім як складне професійне завдання. Але з часом я почала помічати, наскільки результат змінює ставлення людини до власного тіла. Те, що роками хотілося приховувати, переставало бути першим, що людина бачить у дзеркалі. Саме тоді я зрозуміла, що хочу глибше розвивати цей напрям.
Що принципово відрізняє роботу зі шрамами, рубцями та опіками від звичайного татуювання?
Шрам не можна сприймати як звичайну шкіру. Рубцева тканина відрізняється структурою, щільністю, рельєфом та реакцією на пігмент. Потрібно враховувати тип і вік шраму, його стан, особливості загоєння. Іноді правильне рішення майстра – взагалі відмовитися від роботи або відкласти її. Окреме завдання – дизайн; ескіз потрібно створювати під конкретний шрам, його форму та розташування. Тут недостатньо просто добре татуювати – потрібно розуміти, як поводиться змінена шкіра, і чітко знати межі своєї компетенції.
Чи був у вашій практиці випадок, коли ви особливо гостро відчули, що допомагаєте людині повернути частину звичного життя?
Один із найбільш пам’ятних випадків – клієнтка після серйозної автомобільної аварії. Через перелом двох хребців поперекового відділу вона перенесла складну операцію, після якої на спині залишилися великий вертикальний шрам і шрам від катетера. Вони створювали не лише естетичний дискомфорт, а й постійно нагадували їй про аварію. Навіть коли за результатами обстежень усе вже було добре, вона продовжувала повертатися думками до пережитого. Після перекриття змінилося саме сприйняття цієї частини тіла: замість постійного нагадування про травму вона бачила зображення, яке обрала сама. Шрам фізично нікуди не зникає – ми не можемо стерти минуле, але можемо змінити те, що людина бачить сьогодні, дивлячись на себе.
А як працює можливість «прибрати тригер» за допомогою татуювання?
Я використовую цю фразу обережно, адже татуювання не є психотерапією і не стирає пережитий досвід, але воно може змінити візуальну асоціацію. Якщо людина щодня бачить шрам і згадує аварію, операцію чи опік, ця частина тіла постійно повертає її до певного моменту життя. Після перекриття першим візуальним образом стає вже татуювання – те, що людина свідомо обрала для себе. Минуле залишається частиною її історії, але більше не обов’язково стає першим, що вона бачить у дзеркалі.
Що для вас означає працювати з жінками після онкологічних операцій та виконувати імітацію ареоли?
Це дуже делікатна робота і велика відповідальність. Технічно потрібно максимально природно відтворити форму, колір, об’єм і переходи відтінків, але за цим завжди стоїть набагато більше, ніж просто техніка. Перед тобою жінка, яка пройшла лікування, операцію та зміни власного тіла, яких вона не обирала. Тому тут для мене особливо важливі делікатність, довіра та повага. Я завжди пам’ятаю, що для людини це не просто естетична процедура, а частина дуже особистого шляху, пов’язаного з її тілом, пережитим досвідом і бажанням знову відчути себе цілісною. Мені важливо, щоб у процесі вона почувалася не лише в безпеці, а й почутою та прийнятою. У таких роботах особливо відчувається, наскільки татуювання може виходити за межі декоративного мистецтва. Воно може стати маленькою, але важливою частиною повернення до себе, до власного відчуття жіночності та комфорту у своєму тілі.
Карино, розкажіть, а що стало поштовхом досліджувати тему складної шкіри вже на професійному й науковому рівні? Чому для вас було важливо створити навчальний посібник і передавати цей досвід іншим майстрам?
Чим більше я працювала зі складними випадками, тим сильніше помічала, наскільки розрізнена інформація в цій сфері. Багато майстрів отримують знання від колег, на курсах або методом власних спроб і помилок. Але коли йдеться про змінену, травмовану чи рубцеву тканину, ціна такої помилки значно вища. Тут недостатньо просто володіти технікою татуювання – потрібно розуміти особливості шкіри, її стан, реакцію на пігмент і процес подальшого загоєння. У певний момент я зрозуміла, що хочу не лише накопичувати власний досвід, а й систематизувати його. Мені було важливо розібратися не тільки в тому, які методи дають хороший результат, а й чому вони працюють у конкретних випадках, чому одна техніка може бути ефективною для одного типу шраму і зовсім не підходити для іншого – це і стало для мене поштовхом перейти від суто практичної роботи до більш глибокого дослідження теми. Я викладаю вже багато років, тому передача знань завжди була природною частиною моєї професії. Водночас я розуміла, що робота зі шрамами та іншими складними змінами шкіри – це не той напрям, де можна просто дати майстру набір готових прийомів і сказати: «роби так». Тут важливе мислення майстра – уміння оцінити стан шкіри, побачити її можливості та обмеження, правильно підібрати техніку й дизайн і, що не менш важливо, вчасно зрозуміти, коли від роботи краще відмовитися. Тому мій навчальний посібник орієнтований на досвідчених tattoo artists, які вже мають сформовану технічну базу й хочуть розширити свою професійну компетенцію. Мені хотілося передати не просто власні напрацювання, а певну систему роботи, яка допоможе майстрам приймати більш обґрунтовані та відповідальні рішення.
Поділіться, а що американська tattoo-індустрія дала вам як майстру і що ви привнесли в неї зі своїм досвідом?
Я приїхала до США вже сформованим майстром із багаторічним досвідом, але на новому ринку все одно довелося заново будувати професійну репутацію. Американська індустрія дала мені масштаб: сильну конкуренцію, міжнародні конвенції та можливість працювати поруч із майстрами з абсолютно різними школами й підходами. Для мене особливо важливим став шлях від участі та перемог на американських tattoo-конвенціях до запрошень у склад журі. Водночас я привезла сюди власний досвід і школу, сформовану ще в Україні. Сьогодні мій професійний підхід – це вже поєднання цих двох середовищ.
Карино, а якою ви бачите своє місце в сучасній tattoo-індустрії?
Я не хочу обирати щось одне. Я залишаюся практикуючою художницею і tattoo artist, але водночас викладаю, займаюся дослідницькою роботою та беру участь у суддівстві. Робота зі шрамами, опіками, післяопераційними змінами та реконструкцією ареоли стала напрямом, у якому всі ці частини моєї професії перетинаються. Мені цікаво не лише створювати сильні роботи, а й допомагати формувати більш професійний і відповідальний підхід до роботи зі складною шкірою всередині індустрії!
