Юлія Рудницька – спеціалістка з роботи з обличчям і тілом, практикуюча масажистка з понад 17-річним професійним досвідом та викладачка. 12 років Юлія працювала в реабілітаційній клініці з людьми після автомобільних аварій, а сьогодні розвиває приватну практику та власний напрям навчання. Вона двічі здобувала бронзу на чемпіонатах Канади з масажу в категорії Face – у 2025 та 2026 роках. Юлія постійно вдосконалює свою майстерність, навчаючись у спеціалістів у різних країнах світу, та розвиває власну концепцію ReFaceCode. У своїй роботі вона розглядає обличчя і тіло як єдину систему, а сьогодні передає свій багаторічний практичний досвід іншим спеціалістам.
instagram.com/yuliya.faceandbody
Сьогодні ви говорите про обличчя і тіло як про єдину систему. Наскільки важливо для спеціаліста бачити клієнта комплексно, а не працювати лише з тією зоною, яка безпосередньо турбує людину?
Для мене це один із головних принципів роботи, тому що тіло – це система, де все взаємопов’язано і не можна завжди працювати лише з тією зоною, яка турбує клієнта. Особливо це помітно в роботі з обличчям: я сприймаю її не просто як естетичну процедуру, а як роботу з м’язами, фасціями, лімфатичною системою, скронево-нижньощелепним суглобом, шиєю та головою. Навіть положення голови й постава можуть впливати на те, що ми бачимо на обличчі. Мені подобається, що люди сьогодні дедалі частіше хочуть не просто швидкого візуального ефекту, а прагнуть розуміти причини змін і підтримувати себе більш природними методами. Тому для мене робота з обличчям – це значно більше, ніж просто виконання красивих масажних рухів.
У 2025 та 2026 роках ви здобули бронзу в категорії Face. Що для вас означають ці нагороди сьогодні?
Чемпіонати дали мені набагато більше, ніж дві бронзові нагороди. Це була можливість перевірити в себе, вдосконалити техніку, переступити через власні страхи й вийти із зони комфорту, особливо коли твою роботу оцінюють професійні судді. Звичайно, бронза в категорії Face два роки поспіль – у 2025 та 2026 роках – стала для мене важливим професійним підтвердженням, але я дуже вимоглива до себе й після хорошого результату одразу думаю, що ще можу зробити краще. Окремою цінністю стали люди, з якими я познайомилася на чемпіонатах: серед них багато сильних професіоналів, а з деякими ми навіть стали друзями. Таке оточення дуже мотивує мене не зупинятися й продовжувати розвиватися.
Юліє, а що відбувається за лаштунками таких професійних змагань? Як ви готувалися до чемпіонатів?
Зі сторони все виглядає дуже красиво: музика, масажні столи, професіонали, цікаві техніки, але всередині емоції зовсім інші (посміхається). Я дуже хвилювалася на обох чемпіонатах, адже поруч камери, судді підходять майже впритул і уважно стежать за кожним рухом, а тобі потрібно продовжувати працювати так, ніби навколо нікого немає. До змагань я багато практикувала, продумувала послідовність роботи, техніки й переходи, але зараз розумію, що справжньою підготовкою були всі попередні роки моєї практики. Можна підготувати виступ за кілька тижнів, але руки за кілька тижнів не підготуєш – за ними стоять роки роботи. Тому чемпіонати стали для мене ще й психологічним випробуванням, яке навчило справлятися з хвилюванням і виходити за межі звичного.
Після багатьох років практики ви перейшли ще до одного важливого етапу – почали викладати й передавати власний досвід іншим спеціалістам. Чому саме зараз ви відчули готовність перейти від ролі практика до ролі наставниці?
Я б не сказала, що перейшла від ролі практика до ролі викладачки, адже досі активно працюю з клієнтами 6 днів на тиждень. Після COVID я повністю перейшла працювати на себе і з часом мій графік заповнився настільки, що я практично перестала приймати нових клієнтів, а постійні іноді чекають по кілька тижнів або навіть близько місяця. У якийсь момент я почала думати, куди рухатися далі, і зрозуміла, що за 17 років накопичила досвід, яким хочу ділитися. Я навчалася в Японії, Англії, Україні, США, Казахстані, у польського майстра, а зовсім нещодавно повернулася з Італії, тому мені хотілося передавати не просто окремі рухи, а власне розуміння роботи руками та підходу до клієнта. На початку 2026 року я почала викладати й сьогодні мені подобається поєднувати ці дві ролі – практикуючого спеціаліста та наставниці.
А як ви формуєте свою методику навчання? Що принципово важливо донести учням?
Для мене принципово важливо, щоб студент не просто запам’ятав: постав руку сюди, зроби три рухи в один бік, потім два – в інший. Я хочу, щоб він розумів, що знаходиться під його руками, з якими структурами працює, навіщо виконує конкретну техніку, чому обирає певний напрямок, глибину чи тиск і якого результату хоче досягти. Тому в моєму навчанні дуже багато практики: я дивлюся на положення рук, кут, тиск, темп, переходи й навіть положення тіла самого терапевта, адже іноді кілька міліметрів можуть змінити відчуття від техніки. Моя мета – не навчити копіювати мої руки, а допомогти студенту поступово розвинути власні. Хороший спеціаліст має не просто знати протокол, а вміти відчувати тканини, аналізувати те, що бачить і відчуває під руками, та адаптувати роботу під конкретного клієнта.
Юліє, поділіться, а як народилася ваша авторська концепція ReFaceCode™? Які знання та практичний досвід стали її основою?
ReFaceCode – це результат 17 років практики, постійного навчання й моєї професійної допитливості. Я багато навчалася у спеціалістів із різних країн і продовжую це робити, знайомлячись із різними школами та підходами до роботи з м’язами, фасціями, лімфатичною системою, обличчям і тілом, а потім перевіряю ці знання у власній практиці. Поступово з цього сформувалося моє бачення: обличчя не існує окремо від тіла, а результат залежить не лише від роботи з конкретним м’язом чи зоною, а й від загального стану людини. Велике значення я приділяю глибокому розслабленню та підтримці парасимпатичного стану нервової системи, адже хочу, щоб під час процедури розслаблялося не лише обличчя, а й сама людина. Тому ReFaceCode для мене – це поєднання анатомії, роботи з тканинами й нервовою системою, багаторічного досвіду та усвідомленої роботи руками і ця система продовжує розвиватися разом зі мною.
Сьогодні клієнт дедалі частіше шукає не просто окрему процедуру, а спеціаліста, якому може довірити своє обличчя й тіло. З чого, на вашу думку, складається професійна репутація?
Для мене професійна репутація насамперед складається з довіри, а її неможливо створити одним красивим дописом у соціальних мережах – вона формується роками. Коли людина довіряє тобі своє тіло чи обличчя, це велика відповідальність: потрібно добре володіти технікою, слухати клієнта, поважати його межі й чесно говорити про те, що ти можеш або не можеш обіцяти. Я дуже ціную рекомендації, і для мене один із найкращих показників репутації, коли клієнт повертається роками, а потім приводить своїх рідних і друзів; сьогодні мій графік заповнений настільки, що я практично не можу приймати нових людей. Особистий бренд теж важливий, особливо зараз, коли я викладаю, але він має бути продовженням реальної професійної роботи, а не навпаки. Я своєю професією просто живу: обожнюю те, що роблю, постійно хочу вчитися й ставати кращою, і сьогодні точно знаю, що рішення змінити професійний шлях після переїзду до Канади було одним із найправильніших у моєму житті!
