Більшість вважає виховання дітей жіночою справою. І дарма: чоловіки можуть бути не менш ніжними і
люблячими батьками, ніж жінки. Для журналу GOSSIP magazine
Євген Смерековський розповів про закулісне життя модельного світу сина, як виховувати сина-модель, про принципи виховання та інше.
Євгене, ви герой! І це без жартів. Ви виховуєте свого сина один, попри те, що робота у вас не для людей зі слабкими нервами. Ви - хірург. Важко переключатися з роботи, яка відбирає сили і енергію, на виховання дитини? Вам хтось
допомагає?
Особисто я себе героєм не рахую. Просто стараюсь належно виконувати свій батьківський обов’язок по вихованню сина. І незалежно від того, чи я живу один, чи зі мною була б поруч жінка, моя позиція і підхід щодо виховання дитини не змінюється. Усвідомлюю, що зараз являюсь своєрідним еталоном для сина, який на мене рівняється, тому не маю права на помилку.
Без сумніву, процес розлучення - це дуже важко, як морально, так і психологічно. Але життя є життя. І потрібно вміти достойно виходити з різних неприємних і важких ситуацій. Завжди можна перелаштуватись до певних нових умов в житті, якщо є бажання. Я розумів, що головне не надломитись, треба бути сильним і усвідомлював, що в першу чергу потрібний дитині. А мій психоемоційний стан син дуже добре відчуває.
Погоджуюсь, що в мене нелегка робота (ургентний хірург Ужгородської центральної міської клінічної лікарні), яка виснажує як фізично, так і психологічно. Працюєш з пацієнтами з різними захворюваннями, віком, інтелектом та культурою виховання. Часто стикаєшся з неповагою певних хворих та їх родичів; хамством та агресією пацієнтів чи їх родичів, які знаходяться в наркотичному чи алкогольному сп’янінні. Але я навчився відмежовувати робочі моменти від домашніх.
Прибирати, прасувати, готувати тощо з дитинства мене навчили батьки, які намагались дати мені хороше
виховання. А син Євген і є моїм головним помічником, з яким ми живем двоє. Проживати разом зі мною – це його особисте бажання і рішення. Ми гармонійно доповнюємо один-одного. Окрім того, я відношось до нього не як до дитини, а в першу чергу, як до друга, рівного собі, тому ми легко знаходимо спільну мову, разом плануємо день, робимо покупки, прибираємо, готуємо їжу, миємо посуд, відпочиваємо тощо. І при правильному плануванні дня, тижня, місяця і т.д. можна встигати робити все. Головне бажання (посміхається).
Ви привабливий чоловік, переглянувши інтерв’ю з вашою участю на YouTube у мене склалося враження, що ви відповідальна, добра і чуйна людина. Як так виходить, що ви на даному етапі один? Є якісь особливі критерії для супутниці життя?
Дякую за гарні слова. Оцінювати себе не буду, але головне моє життєве кредо: ніколи не здаватися, любити людей, бути милосердним, завжди прийти на допомогу та нікому не нашкодити. І я не один, разом з сином - ми вже сім’я.
Окрім того, в мене прекрасні батьки, які живуть в мальовничому краї Міжгір’ї і займаються зеленим туризмом; класна старша сестра, яка живе в Берегово, працює приватним нотаріусом. Мої рідні багато в чому мені
допомагають, підтримують, беруть активну участь у вихованні та розвитку мого сина. А те, що в мене немає офіційної жінки - думаю тимчасове явище. Звичайно, що хочу створити нову сім’ю, в якій буде багато діток. Головними критеріями для жінки вважаю бажання бути хорошою мамою, чесність, порядність, людяність, вміння терпіти життєві труднощі та адекватно відноситись до мого сина.
Роль батька у вихованні сина дуже велика. Скажіть, які ваші основні принципи у вихованні?
Основні мої принципи у вихованні - це довіра та взаєморозуміння у відносинах батька і сина, які закладаються з дитинства. З раннього віку синові необхідно бути впевненим у тому, що батько - це людина, яка зможе його зрозуміти і допомогти йому. І батько може домогтися такої впевненості сина в ньому тільки через демонстрацію свого ставлення. Щирий інтерес до справ і переживань сина, до його думок і захоплень, бесіди на найрізноманітніші теми - ось ті нехитрі прийоми, які створюють особливу теплоту і взаєморозуміння у відносинах батька і сина. І плодом цих зусиль буде довіра сина до батька.
Тому я завжди розмовляю з сином, як з рівним, дорослим; прислухаюся до його думки і побажань, обговорюємо їх та приймаємо спільне рішення. Окрім того, стараюсь привити правильне ставлення до жінок, вміння відповідати за
свої слова і вчинки, відстоювати себе та свою правоту, виконувати обіцянки. Пояснюю сину, що в житті не завжди все те, що ми хочемо, обов’язково здійснюється і важливо вміти як перемагати, так і програвати.
«Батько для сина –
провідник у чоловічий світ, зразок для наслідування!»
Наше інтерв’ю буде більше направлено на вашого сина, адже йому всього 5 років, а «робочий» досвід у нього ого-го. Він модель, знімається для журналів, бере участь в показах, був на обкладинці журналу. Дуже харизматична і творча дитина. Як чоловік, чия професія - хірург, який далекий від світу шоу-бізнесу, прищепив дитині любов до зйомок і глянцю?
В дитинстві мене багато фотографував мій батько, а я відповідно від народження багато фотографую свого сина.
Восени 2017р. заснували перший закарпатський глянцевий журнал. В першому номері публікували інтерв’ю зі мною, запросили на фотосесію, на яку я прийшов з сином. Це був перший його досвід роботи вже у фотостудії. В наступних номерах публікували фото діток, стали запрошувати сина на особисті фотосесії. Так він став брати участь у багатьох різноманітних фото проектах глянцевого журналу «STATUS», став одним з найкращих моделей даного
глянцю.
В грудні 2018р. брав участь у благодійному дизайнерському показі. Згодом разом зі мною був на обкладинці новорічного випуску глянцевого журналу. Окрім того, були запрошення від фотографів для різних тематичних фотосесій.
В лютому 2019 року був головним героєм одного з випусків дитячої телевізійної програми «Дитячий простір» (21 канал Ужгород). Потім участь в ТОП 100 Kids Models 2019 (100 найкрасивіших і фотогенічних дітей України) в
м.Київ. Після цього, у березні, участь у благодійній фотосесії з «особливими» дітками у м.Львові; участь у першому Дитячому благодійному балі та модельному показі у м.Львові. У травні - учасник LolaKIDS FEST та Ukrainian
KID`S Fashion Week в м.Київ. Обкладинка літнього випуску дитячого глянцевого журналу «LolaKIDS”. Один з героїв третьої дитячої енциклопедії «Найвидатніші діти України». На всіх зйомках, репетиціях, показах ми завжди разом.
Як це – виховувати сина-модель? Вередувати дозволяєте?
Мій син, хоч і модель, але в першу чергу це дитина-особистість, яка має свою думку, характер, емоції, світогляд.
Різні ситуації виникають. Але завжди разом розбираєм кожну фотосесію, репетицію, модельний показ,
відеозйомки яких я роблю; подію, вчинок. Стараюсь жодним чином не пригнічувати його право на власну думку, тільки вказую на певні його недоліки, підказую шляхи їх вирішення, правильність дій в тій чи іншій ситуації. Тому син і відкритий до спілкування зі мною, ми навчились домовлятись.
Є якісь прийоми, щоб змусити дитину робити те, що потрібно за сценарієм на час зйомки? Чи потрібну поведінку повинен забезпечити фотограф і замовник зйомки?
Ніхто дитину ні до чого не примушує. Кожна фотозйомка для сина - це своєрідна гра, яка йому приносить задоволення, в якій він входить в образ (учень, лікар,
поліцейський, Миколайчик, Дід Мороз, хлопчик-джентельмен тощо) і видає щирі дитячі емоції. Фотограф тільки корегує ту чи іншу позу. В середньому тривалість фотосесії 3 години, після якої є ще достатньо енергії для ігрової кімнати.
Скільки дитина-модель може заробляти - і чи залежить це від віку? Ваш син вже заробив перші гроші?
Головна мета для мене не фінансова. В першу чергу мій син заробляє колосальний досвід спілкування і поведінки з дітками різних вікових категорій, виробляються лідерські якості. Він навчився бути розкутим перед фото- і відео
камерами, перед глядацькою
аудиторією. Як приклад, на благодійному дитячому модельному показі (три виходи на подіум), що відбувся у Львові, було присутньо біля 1000 глядачів. Я з насолодою та гордістю спостерігав, як невимушено і професійно працював мій син.
В свої 5 років він розуміє, що в певній мірі він зірка, але стримано на це
реагує. Як використає цей досвід в майбутньому - час покаже. А зараз
нагородою для сина є різноманітні ігрові заклади, іграшки, цікаві поїздки тощо.
Яку професію для свого сина ви б побажали? Зрозуміло, що він вибере сам, але ви б ким хотіли бачити його в майбутньому?
В першу чергу, я намагаюсь дати сину хороше виховання та освіту. З свого боку, в майбутньому, можу передати свій лікарський досвід. Син уже зараз часто буває зі мною на роботі в лікарні. Розуміє важкість моєї роботи, тому дуже акуратно і бережно відноситься до іграшок; цінує все, що роблю для нього. В свої 5 рочків вже знає чим вимірюється тиск, вислуховуються легені, назви хірургічних інструментів та розчинів, які потрібно для перев’язок; вміє накласти просту пов’язку тощо. Ці навички часто використовує під час зйомок.
Але на даний момент часу сину більше подобається творчий напрямок:
робота в фотостудії; модельні покази; добре передає танцювальні рухи; співає (улюблені виконавці - Олег Винник та Оля Полякова, на концертах яких ми були); після перегляду різних вистав ростових фігур («Щенячий патруль», «Фіксики», «Свинка Пеппа», «Ніндзяго»), на які ми постійно ходимо, самостійно відтворює вистави дома, активно залучаючи мене; і в садочку, залучаючи діток. Окрім того, мій батько художник, малює маслом. Коли ми гостюємо у моїх батьків, сину подобається вчитися правильно малювати.
Незалежно від того, яку професію він вибере, хочу, щоб він сформувався чесною, порядною людиною. Я йому допоможу в будь-якому напрямку його розвитку.
Які у вас плани і цілі? Особисті і щодо майбутніх 5-ти років вашого сина? Що хочете підкорити?
Так як у мене робота по добова, є багато вільних днів, в які не люблю
сидіти дома. Подобається подорожувати, вивчати інші країни, їхній побут, релігію, культуру. Я вже об’їздив більшу частину Угорщини та Словаччини, побував в Єгипті (Хургада, Луксор), Таїланді (Паттайя, о.Самуї, о.Ко Пед, Бангкок), Кубі (Варадеро, Тринідад, Сантьяго-де-Куба, Гавана), Греції (о.Кос, о.Патмос), Хорватії (Трогір, Задар, Спліт, Шибеник), Об’єднаних Арабських Еміратах (Фуджейра, Дубай). Восени 2018 року, вже з сином, відвідав Францію, де 4 дні були в «Діснейленді», а 2 дні оглядали визначні історичні місця Парижа.
На початку травня з сином їдемо в Словенію (Марібор), Італію (озеро
Гарда, Сірміоне, Гардаленд-італійський Діснейленд, Верона, Мілан, Флоренція, Ріміні, Равенна та Мірабіландія). В червні запланована медична конференція в Голандії (Амстердам), в серпні-відпочинок в Турції. Як завжди відвідування сімейних курортів, термальних комплексів Закарпаття; аквапарків Угорщини та
Словаччини; дитячих ігрових закладів; поїздки в Міжгір’я до моїх батьків, допомагати приймати туристів в зеленій садибі «Магнолія», яка розміщена 30 км від Синевирського озера - туристичної родзинки Закарпаття.
1 вересня у нас буде свято - син піде в перший клас.
Як виростити справжнього чоловіка? Кілька правил, якщо такі існують.
Немає однакових дітей і однакових батьків, у кожного свої стилі, підходи, принципи і цінності щодо виховання. На мою думку, насамперед - це любов. Хлопчик, що не обділений теплотою батьківських почуттів, зростає впевненим в собі, доброзичливим, привітним і ласкавим. Його потрібно вчити проявляти свої почуття, дарувати свою любов батькам і близьким людям. Потрібно виховувати у дитини доброту, співчуття, вміння допомагати і приносити користь іншим безкорисливо. Обов’язково треба хвалити, якщо у сина щось виходить, вітати самостійність і незалежність; не сварити, якщо щось не так зробив, а пояснити або показати, як треба виконати правильно. З самого раннього віку чоловічій натурі притаманне прагнення до самоствердження і лідерства. Навіть маленький хлопчик повинен самостійно мислити, мати свій погляд на речі, вміти приймати рішення, нести відповідальність за свої вчинки.
Для цього синові потрібно давати свободу вибору, підключати його до
обговорення побутових питань, давати можливість вносити свої пропозиції.
І найголовніше, ніколи не забувати, що батько для сина – провідник у
чоловічий світ, зразок для наслідування. Адже малюк не народжується готовим чоловіком. Він стає ним, спостерігаючи за своїм батьком. Якщо стосунки збудовані грамотно, то батько для хлопчика обов’язково стане наставником і другом.
Що мотивує вас йти по життю з посмішкою і не здаватися?
Син – мій головний стимул до руху вперед та нових звершень. А ще я навчився в любому негативі знаходити позитив і просто радуватись кожному дню життя (посміхається).
Фотограф Evgen Polishko
Зелена садиба «Магнолія» 0508654423
hotel-karpat.com.ua
Закарпатська область, смт.
Міжгір‘я, вул.Коцюбинського 35а
