Home

«Жінка допомагає жінці, а не навпаки!» ЮЛІЯ ЦИБУЛЬСЬКА

Юлія Цибульська – громадська діячка, голова ГО «Інша жінка», засновниця Туристичного центру Kosmopolit.Ua, школи ІТ-технологій doIT school, інноваційного освітнього простору INSHA OSVITA, бізнес-школи для дітей та жінок doBusiness school.
 

Юлія, розкажіть, як серед стількох жіночих професій ви обрали займатися бізнесом? Завжди були амбіційною людиною? Хто вас підтримував на шляху становлення?

Я взагалі не люблю поділяти професії на чоловічі та жіночі. В цьому і є поняття гендерної рівності. Чоловік також може виховувати дітей, бути найкращою нянею чи перукарем, а жінка – гарною військовою, поліцейською, математикинею чи інженеркою, і про це свідчить світова практика. Тому бізнес – це історія як про жінок, так і про чоловіків. З дитинства я розуміла, що хочу заробляти гроші не тільки для задоволення власних потреб, але й допомагати своїй сім’ї та направити сили на допомогу іншим. Але мої батьки досить консервативних поглядів та не поділяли мої вподобання щодо підприємницької діяльності. Вони розуміли, що бізнес – це велика відповідальність, навантаження та долання постійних перешкод, тому хотіли для своєї доньки більш легкої справи. Мама досі інколи мені каже: «Зупинись, відпочить. Навіщо тобі цей тягар, то не жіноча справа!». Чоловік свого часу також ставився досить скептично до моїх починань, тому бізнес – це була моя ініціатива, в яку я вклала лише власні кошти. Я глибоко переконана, що не завжди середовище тебе стимулює чи виховує. Тому коли мені кажуть, що в житті підприємця найважливіше - його середовище, на власному досвіді я переконалась, що це не завжди так.

 

А було так, що через ваш вік, привабливу зовнішність, стереотипно вас не сприймали всерйоз на бізнес-ринку? Як боролися?

Звичайно! Мабуть це стосується кожної красивої, розумної та амбіційної жінки, яка йде за кар’єрними сходинками вгору. Наше суспільство вважає, що за успішною жінкою повинен бути успішний чоловік чи коханець, чи людина, яка її просуває. Існує багато стереотипів, коли цінність жінки зводиться до зовнішніх характеристик та вмінню вести господарство, народжувати дітей. Ніби на більше вона не здатна (посміхається). З цим потрібно боротися! Чомусь ми звикли думати, що жінка – це слабше створіння. Ні! Жінка може займатися тими ж справами, що й чоловік. Цим стереотипам потрібно покласти кінець. В мене часто запитують про мій вік, особливо після конференцій чи робочих нарад. Багатьох одразу цікавить мій сімейний стан, хто мій чоловік, звідки такий досвід в моєму віці. Але мало хто здогадується, яку «ціну» я плачу за свої знання, досвід та успіх.
 

Розкажіть, будь ласка, про вашу громадську діяльність. ГО «Інша жінка» - для кого створена та на що націлена?

Так, я громадська діячка, в минулому році створила ГО «Інша жінка», основною місією якої є поширення доступної та сучасної освіти, пошук можливостей для всіх, зокрема для жінок. Ми займаємося підтримкою жінок в ініціативах та розвитку їхньої власної справи, сприяємо їх залученню до сфери прийняття рішень. Наше кредо: «Жінка допомагає жінці, а не навпаки!». Ми шукаємо жінок «інших», світогляд яких ширше, ніж кухня та виховання дітей, які відчувають в собі внутрішній потенціал та прагнуть діяти. Ми допомагаємо віднайти та розвинути потенціал, надати підтримку тим жінкам в ідею яких ніхто не вірить.

Тобто ви виступаєте як бізнес-тренер для жінок та даєте поради, підтримуєте, об’єднуєте задля …?

Так, я пройшла багато етапів становлення бізнесу: від ідеї, яка жевріє в твоїй голові до стану, коли в тебе успішно реалізований проект. В мене є зареєстрована інтелектуальна власність, я є засновницею трьох стартапів, які успішно розвиваю. В мене є досвід ведення бізнесу і мені приємно ділитися ним з іншими жінками, в яких горять очі!


Як ви оцінюєте соціальний шар підприємниць в Україні? Що, на ваш погляд, змінилось за останні 5 років?

Що стосується жіночого підприємництва, то це нова тенденція в Україні, на яку почали активно звертати увагу медіа та міжнародні фонди. Наразі в Україні діють грантові програми, які підтримують жіноче підприємництво. Нещодавно я дізналася від представниці ПРОООН, що за останніми аналітичними даними в Україні проживає 68% жінок і лише 32% чоловіків. Тобто, більше половини активного населення – це жінки. І ми повинні залучати їх до сфер, які є економічною основою нашої країни. Жінкам потрібно генерувати прибутки, бо ми складаємо більшість в країні. В наш час, коли все стрімко змінюється, жінка має переваги: може дбати про декілька речей одночасно, вона є мультифункціональною за своєю суттю. Я мрію, щоб жінки знаходили себе в суспільстві та були фінансово незалежні.
 

Чоловіки дуже часто говорять, що жінка в бізнесі не відчуває себе комфортно, це так?

Не знаю, яким чином стороння людина може визначити, комфортно чи не комфортно жінці в бізнесі? (посміхається). Жінка може почувати себе некомфортно в бізнесі лише через вплив стереотипів суспільства. Часто я чую від чоловіків: «На жінку потрібно дивитися, а не слухати!» Коли чоловік та жінка спілкуються про якісь аспекти бізнесу, зовнішність жінки заважає іноді йому сприймати зміст того, про що вона каже. Так, звичайно, я за те, щоб жінка була доглянутою та охайною, але це ж саме стосується і чоловіків. Зовнішній вигляд характеризує особистість та демонструє її повагу чи неповагу до оточуючих. Але не потрібно забувати про фундаментальні речі, про те, що саме говорить людина та про цінності, які вона сповідує.


Юлія, сьогодні для будь-якої ділової людини, час - золото. Як вдається приділяти увагу собі, навчанню, бізнесу, сім’ї?

У мене є власні навички тайм-менеджменту та система пріоритетів. Відверто скажу, що я не все встигаю, хотілося б більше (посміхається). Наприклад, коли в мене є запис до салону краси, але з’являється  незапланована зустріч, я завжди оберу робочу. Щодо сім’ї та дітей, то я вважаю, що потрібно вимірювати не кількість годин, проведених разом, а їх якість. Родина може проводити купу часу разом, але всі будуть зайняті власними справами: гаджети, соц.мережі і тд. Тобто фізично бути разом, але в той же час відсутніми. Я - за якісно проведений час з родиною! За сімейні обіди чи вечері, відвідування виставок чи похід до музеїв.
 

Ви можете назвати себе щасливою людиною?

Щастя – це баланс, мить, певний стан, який потрібно плекати в собі. Так, я можу назвати себе щасливою, адже я вчуся знаходити відчуття щастя не лише в матеріальному. Прекрасний сонячний день, усміхнені люди навколо чи просто випивши філіжанку кави вранці, прочитавши книгу чи подивившись фільму – ці речі є безкоштовними, але такими дієвими для людини. Варто знаходити щастя в простих речах. Також в мене є власне переконання, що щастя – це бути собою. Тому я бажаю людям бути вільними від стереотипів, від порівнянь себе з іншими та робити те, що вважаєте за потрібне. Це мій рецепт бути трішки щасливішим!