матеріал підготувала Котик Марія
Під час війни ми не одноразово ставили собі питання: "Що приховують від нас?", "Де зараз живе Зеленський?", "За якою тактикою воюють вороги?", "Як ухвалюють ключові рішення цієї війни?" та інші..
24 лютого. Болюча дата для кожного українця. Дата, яка поміняла життя на до і після. Це не оминуло і Дмитра Комарова.
"Був журналістом, мандрівником, але це вже минуле. У кожного з нас життя розділилось на до та після. Я до 24-го був мандрівником. А зараз це в минулому і я, звичайно, став військовим журналістом", - Дмитро Комаров.
Такі ж питання як і ми з вами ставив собі Дмитро. Він мав бажання бути корисним для нашого народу, історії нашої держави. Тому від початку війни брав активну участь у війні. У планах було зафіксувати всі звірства нашого ворога, а не створення фільму про події в Україні.
Один з перших разом зі спецпризначенців зайшов у Бучу, коли тривала зачистка. Взяв інтервʼю у людей які пережили окупацію. Зняв на камеру деокупацію Київщини, Харківщини, Херсонщину, обміну полонених. Також взяв інтервʼю у високопоставлених осіб - Президента України Володимира Зеленського, Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, Міністра оборони України Олексія Резнікова, командувача Повітряних сил Збройних сил України генерал-лейтенанта Микола Олещука, начальника ГУР МО Кирила Буданова, Міністра оборони України Олексія Резнікова, генерала-полковника Олександра Сирського.
На основі журналістських досліджень Дмитро разом зі своєю командою створили документальний фільм, який без перебільшення, повинен подивитись кожен українець.
Цей рік просочений слізьми, кровʼю, страхом, непорозумінням... Попереду нас чекає ще чимало іспитів на міцність.
Але Україна вистоїть, ми вистоїмо, наші воїни вистоять!
