Home

Відверта розмова Тоні Матвієнко: співачка оприлюднила заповіт Ніни Митрофанівни, який та записала Україні і українцям

Гостею нового випуску на ютуб-каналі «Говорить Суханов» - авторської програми Олексія Суханова, ведучого соціального проєкту «Говорить вся країна» на 1+1 Україна, стала співачка Тоня Матвієнко. У великому та відвертому інтерв’ю говорили про останні дні Ніни Митрофанівни Матвієнко, її розмову з дочкою. Вперше Тоня оприлюднила останній аудіозапис мами, який був зроблений в лікарні. Це звернення як заповіт, яка легендарна співачка залишила Україні.

 

Тоня Матвієнко зі сльозами на очах згадувала і останню розмову з мамою і сімейні спогади, і мамині настанови, і про що тепер шкодує.


Олексій Суханов запитав, відчуваючи, що Ніна Митрофанівна скоро може піти, чи фільмувала ці останні розмови Тоня з мамою?

«Вона ніколи не хотіла, щоб люди знали, як вона це все пережила, як вона виглядає. Вона хотіла, щоб люди пам’ятали її здоровою. Їй навіть соромно було на початку, щоб її у лікарні бачили чоловіки, навіть рідні. Тільки дівчат допускала».

Тоня - єдина дочка, тому Суханов запитав, чи було до неї з боку Ніни Митрофанівни завжди якесь особливе ставлення, ніж до двох синів?

«Та ні, однакове, - каже Тоня. - Звичайно, говорили у нас «два синочка і лапочка дочка». Я просто сама вредна. Іван та Андрій дозволяли себе любить, а я брикалася. Не люблю, коли занадто мене цілують та обнімають. Що я можу сказати, характер в мене такий. А тепер шкодую, що замало цього було. Дійсно, я маму дуже любила, але не часто її цілувала і обнімала – не могла перейти цей кордон».

  

Коли Ніна Митрофанівна дізналася про свою хворобу, записала одне з останніх аудіоповідомлень. Тоня Матвієнко вперше оприлюднила цей запис в програмі «Говорить Суханов:


«Любила життя, тільки сама не встигла нажитися… Поки заробляла, поки бігала, не взріла, коли воно закінчилося так швидко…Ох, треба мені було кожен рік ходити перевірятися. Але ж нічого не боліло, чого перевірятися? 

Моліться за Україну! Вона варта цієї молитви. Я вперше відчула, що я її дитина. Вибач… Якби могла, пригорнула би до серця всю, всю, всю. Там стільки квітів для неї всередині, стільки ніжності і болю. Матінку, усю тут земельку, кожен день з нею говорила. Просила поносить мене подовше».