Розлади харчової поведінки (РХП) – це проблема, яка з кожним роком стає дедалі більш актуальною. В сучасному світі, де соціальні мережі диктують стандарти краси, а стресові ситуації й емоційні навантаження впливають на наші звички, багато людей стикаються з викликами, пов'язаними з харчовою поведінкою.
В останньому випуску шоу "Перепрошую" Анна Трінчер, Diana Gloster, Аніта Соловей та Валерія Андріївна відкрито обговорили цю важливу тему, поділившись своїм досвідом та думками про те, як вчасно розпізнати ознаки РХП і що варто робити, щоб запобігти розвитку цих проблем. З цієї нагоди GOSSIP поспілкувався з дівчатами детальніше, аби розібратися, як духовний розвиток, медитація та інші практики можуть допомогти підтримувати здорові стосунки з тілом і собою.
Валерія Андріївна
Чи були у вас стресові ситуації, які ви «заїдаєте»?
Зараз українське суспільство стикається з постійним, безперервним стресом. Я намагаюсь чітко розмежовувати, коли дійсно хочу їсти, а коли це лише емоційна реакція чи спосіб відволіктися. Уникати останнього важливо, хоча стрес справді може бути одним із ключових чинників емоційного переїдання. Їжа часто стає засобом заспокоєння або відволікання, і в таких умовах це природно. Однак важливо зупинитися і запитати себе: «Чи дійсно я зараз голодний/голодна, чи це просто спроба заспокоїтись?». Це допомагає усвідомлено ставитися до своїх дій і запобігати зайвому споживанню їжі. Також корисно шукати інші способи подолання стресу: фізичні вправи, медитація, прогулянки на свіжому повітрі або творчі заняття можуть стати чудовими альтернативами.
Щоб ви порадили усім дівчатам, які борються з цією проблемою?
Для дівчат, що стикаються з емоційним переїданням, важливо знайти здорові альтернативи і навчитися новим способам реагувати на стрес. Ось кілька порад:
- Усвідомлення емоцій. Перший крок — визнати, що ви заїдаєте стрес. Ведення щоденника харчування та емоцій допоможе помітити, коли їжа стає способом впоратися з негативними емоціями.
- Альтернативні методи зняття стресу. Замість їжі займайтесь фізичною активністю, йогою, медитацією або прогулюйтеся. Це дозволить знизити рівень стресу без зайвого споживання калорій.
- Збалансоване харчування. Слідкуйте за своїм раціоном, включаючи більше овочів, білків, здорових жирів та складних вуглеводів. Це допоможе уникнути перепадів рівня цукру в крові, що може провокувати емоційне переїдання.
- Техніки усвідомленого харчування. Їжте повільніше і насолоджуйтесь кожним шматочком. Це допоможе вчасно розпізнати момент ситості й уникнути переїдання.
І, найголовніше, будьте терплячі до себе. Зміни вимагають часу, тому не варто очікувати миттєвих результатів.
Аніта Соловей
Як веганство змінило вашу харчову поведінку?
Веганство кардинально змінило моє ставлення до їжі, адже тепер моя харчова поведінка більше не завдає шкоди живим істотам. Основна ідея веганства полягає у тому, щоб бути свідомим щодо того, що знаходиться на твоїй тарілці. Ми часто сприймаємо їжу лише через смаки — соус, приправи, соковитий стейк — і не замислюємося, що за цим стоїть. Не замислюємося про те, що це колись була тварина, яка відчувала біль і страх. Більшість із нас, навіть маючи усвідомлення, не змогли б зробити це своїми руками. Тому веганство для мене стало шляхом до більш усвідомленого та етичного споживання їжі.
З погляду духовності, чому варто обирати веганство?
Духовний розвиток тісно пов'язаний із любов'ю та співчуттям до всього живого. З часом, чим більше ми розвиваємось, тим сильніше відчуваємо цю любов. Для мене немає різниці, хто переді мною — людина, лисиця, корова чи собака. Я відчуваю до кожної живої істоти однакове співчуття та повагу. Веганство дозволяє мені не ділити світ на «своїх» і «чужих», не бути агресором, не підтримувати насилля. Я перестаю бути частиною системи, яка завдає шкоди. Таким чином, на духовному рівні, я роблю свій внесок у зупинку жорстокості у світі.
Найбільше це усвідомлення до мене прийшло, коли я спостерігала за тим, як моя бабуся в селі доглядає за козами і курочками. Вона їх годує, називає на ім'я, любить, а потім — вбиває. Ця суперечність мене глибоко вразила. Людина цілком здатна жити без м'яса і залишатися здоровою — таких прикладів безліч. Але духовний розвиток неможливий без відмови від насилля. Продовжуючи їсти м'ясо, ми підтримуємо агресію і нормалізуємо вбивство.
Анна Трінчер
Чи вплинули медитації та духовний розвиток на ваші стосунки з тілом?
Медитація стала для мене основним джерелом внутрішньої та зовнішньої гармонії. Завдяки їй я краще почала відчувати своє тіло та його потреби, що суттєво змінило моє ставлення до харчування. Медитація допомогла мені налагодити зв'язок із собою, і цей досвід став справжнім відкриттям. Я була приємно здивована, як позитивно це вплинуло на мій фізичний і емоційний стан.
Для тих, хто прагне покращити своє фізичне та внутрішнє здоров'я, я б порадила почати з простих практик, як-от медитація або дихальні вправи. Це допомагає не лише краще зрозуміти своє тіло, а й налаштуватися на його потреби. Гармонія між тілом і душею – ключ до здорового та щасливого життя.
Що б ви порадили усім дівчатам, які прагнуть бути здоровими фізично та внутрішньо?
Здоровий вибір – це крок, який варто робити свідомо щоранку. Прокидаючись, вирішувати, чи залишитися в ліжку, чи піти до спортзалу. Обирати корисний та поживний сніданок, а не піддаватися моментальним бажанням. Однак цей процес не повинен бути насилуванням над собою, а усвідомленим вибором, до якого приходиш поступово. Кожен крок на цьому шляху – це частина процесу, який веде до гармонії між тілом та розумом.
Diana Gloster
Як перші ознаки РХП ви помітили в себе? На що б ви радили звернути увагу всім до того, поки не стало зовсім пізно?
Хоч у мене ніколи не було розладу харчової поведінки, інколи помічаю певні ознаки, які могли б призвести до цього. На щастя, я відстежую ці моменти й одразу беру під контроль. Одна з таких ознак — коли я починаю заміняти відпочинок та інші приємні моменти їжею. Наприклад, я відчуваю втому або стрес і, замість того, щоб добре відпочити, поїсти корисну їжу, прийняти ванну або дати собі день на відновлення, починаю вживати багато некорисних продуктів. Коли це повторюється кілька днів поспіль, я розумію, що це вже стає системою. У таких випадках я зупиняюсь, медитую, виписую собі, що потрібно зробити, аби підтримати свій стан, і поступово виходжу з цього патерну. Раджу всім звертати увагу на такі сигнали, адже вчасне усвідомлення може запобігти проблемі.
Як терапія змінила ваші стосунки з тілом?
У психотерапії я не працювала конкретно над стосунками з тілом, але ми пропрацьовували мої внутрішні травми та ставлення до себе. У мене були складні стосунки з батьком, і його недовіра та критика сильно вплинули на мою самооцінку. Пропрацьовуючи ці моменти, я почала по-іншому сприймати себе, що позитивно позначилося і на відносинах з моїм тілом. Але можу сказати, що не лише психотерапія допомогла. Догляд за тілом, регулярні процедури, заняття спортом — усе це також дуже важливо. Коли я танцюю і роблю це постійно, моє тіло дійсно подобається мені більше. І, звісно, це також важливо для здоров'я.
