У студії «Дому звукозапису» актор і стендап-комік Василь Байдак перетворив народну, як її помилково вважають, пісню «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю» на мелодекламацію.
П’ятий випуск другого сезону авторського проєкту Тіни Кароль — це дві подорожі, що відбуваються одночасно. Одна — в студії, де комік шукає спосіб заспівати пісню, якої боявся з дитинства. Друга — за сотні кілометрів, у прифронтовому Слов’янську, куди Кароль разом із письменником Сергієм Жаданом їде, щоб дослідити, де насправді народилася ця пісня. Обидві подорожі ведуть до однієї відповіді.
«Суть «Дому звукозапису» — у відродженні несправедливо забутих пісень, які впродовж поколінь збирали й об’єднували країну. Кожен випуск доводить, що ці пісні здатні звучати по-новому — голосами артистів, які сьогодні об’єднують Україну. П’ятий випуск додає до цього ще одну тезу: український Схід — Слов’янськ, Харків, Донеччина — не околиця культури, а її джерело.», — Тіна Кароль, авторка проєкту
Василь Байдак — актор, стендап-комік із Харкова, людина, яка зібрала чимало коштів для ЗСУ власним талантом. Комедію він називає «соціальним клеєм»: коли люди сміються, вони довіряють. Але цей випуск вимагав протилежного — не сміху, а зізнання.
«Перше, що я подумав, — а що я тут робитиму, я ж не співак. Але Тіна пояснила: можна йти експериментальним шляхом, головне — щоб це було наше бачення твору. Та й сам твір був для мене викликом. Що частіше я читав «Дивлюсь я на небо», то сильніше небо починало дивитися в мене — я відкривав цей твір усе глибше й побачив у ньому багато важкого, темного. Саме це ми з Ігорем і передали у нашому виконанні. Це справді експериментальна робота, яку я вже встиг дуже полюбити», — Василь Байдак, актор, герой випуску «ДЗЗ»
Музичним співавтором номера став Ігор Кириленко — саундпродюсер, засновник школи саундпродюсування Kirilenko Sound School, друг Байдака ще з харківських часів. Замість класичної естрадної обробки вони пішли в бік, який обидва називають своїм спільним кодом, — естетику серіалу «Твін Пікс» і музику Анджело Бадаламенті: екзистенційну, просторову, побудовану на мелодекламації.
Голос Байдака Кириленко перетворив на інструмент — буквально, відділивши вокал Соловʼяненка й вмонтувавши живе звучання поверх акторського прочитання тексту.
«Це був абсолютно новий досвід для мене, як і для Василя. Проєкт «ДЗЗ» дозволяє розкривати та переосмислювати українську музичну спадщину. І головне — розкрити твори й сенси для сучасного глядача. Це надважлива місія.», — Ігор Кириленко, саундпродюсер
«Дивлюсь я на небо» досі помилково вважають народною піснею, а авторство вірша подеколи приписують Тарасові Шевченку. Насправді слова написав Михайло Петренко, який народився у Слов’янську 1817 року, а музику — Людмила Александрова. Саме це середовище харківських романтиків заклало основу української літератури другої половини XIX століття.
Щоб дослідити, звідки прийшла пісня, Тіна Кароль попросила приєднатися Сергія Жадана — письменника, фронтмена гурту «Жадан і Собаки», військовослужбовця бригади «Хартія» Національної гвардії України й лауреата літературної премії імені Петренка.
Для нього Слов’янськ — місто майже рідне. Дорогу до прифронтового міста забезпечила «Хартія»: транспорт і охорону, бо у січні 2026 року фронт наблизився до Слов’янська на двадцять кілометрів.
У місті, де попри постійні обстріли залишалося близько п’ятдесяти тисяч мешканців, у самому центрі працювала Центральна міська бібліотека імені Михайла Петренка. Це і є відповідь на питання, навіщо знімальна група їхала під обстрілами саме сюди: бібліотека імені автора пісні, відчинена за двадцять кілометрів від фронту, — це жива пам’ять, яка відмовляється евакуюватися. Її відновлення 2017 року профінансував уряд Японії; сьогодні до неї досі приходять читачі — «без бібліотеки не можуть».
Над Слов’янськом височіє гора Карачун — стратегічна висота, за яку точилися запеклі бої 2014 року; 5 липня українські бійці ціною власних життів звільнили місто. 2020 року волонтери встановили там пам’ятну стелу пісні. Через вісім років ворог знову намагався захопити Слов’янськ.
Новий випуск уже доступний одночасно на трьох YouTube-каналах: Тіни Кароль, Василя Байдака та «Дім звукозапису».
