матеріал підготувала Дмитровська Анастасія
Об вас коли-небудь терлися у публічному місці?
Якщо так, то ви мали справу із фроттеристом. Фротеризм - це психічний розлад, при якому людина отримує сексуальне задоволення від тертя об іншу людину, найчастіше фротеристи розгортають свою діяльність в місцях скупчення людей.
Що робити, якщо ви стикнулися із подібним? Як правильно діяти та чи можливо притягти до відповідальності фроттериста? Далі у матеріалі відповідаємо на ці запитання.
Ви мене зараз обмацали?: історія Анастасії
“Я їхала у вагоні метро і зазнала сексуального домагання. Він стояв позаду і спочатку я подумала, що мені здалося, тому що був просто натиск на попу( я списала все на час пік ), потім були дотики, але після цього він обхватив мою ліву сідницю долонею і почав лізти між ніг. Я була в шоці і голосно запитала: “ВИ МЕНЕ ЗАРАЗ ОБМАЦАЛИ??”. Він відвернувся, але я задала питання повторно! Спочатку був мороз, а потім із вже червоним обличчям він видав:“Я випадково... Ну, я ж вибачився”. Я почала голосно кричати на весь вагон про те, що сталося, але люди просто мовчали, а потім була зупинка на станцію. Я була просто в шоці, вся тремтіла і хотілося рвати. Вийшла з вагону і розгубилася, одразу не звернувшись до поліції”.
Статистика ООН говорить наступне: із сексуальним насильством у публічних місцях стикається 42% жінок та 15% чоловіків, свідки ж приходять на допомогу лише в одному випадку із чотирьох.
Фроттериста майже неможливо визначити у натовпі, адже вони нічим не вирізняються серед інших. Більшість жертв говорять, що якби зустріли кривдника за інакших обставин, то ніколи б не подумали, що ця людина здатна на подібне.
Чи карає фроттеристів закон?
“За такі публічні домагання можна притягнути лише до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП України. Дрібне хуліганство, покаранням за цією статтею можуть призначити штраф до семи неоподаткованих мінімумів, до шістдесяти годин громадських робіт або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. Але це нелегкий та тривалий процес, потрібно звертатися до поліції та писати заяву, далі процес встановлення особи фроттериста.
Також треба долучити покази свідків та фото\відео фіксацію. На жаль, без цього всього справа з місця не зрушить” - говорить юристка Ірина Мичко.
Ірина підсумовує сказане так: “Якщо ви стали жертвою фроттериста і хочете, аби він поніс за свої дії відповідальність, то вам потрібна фіксація його дій та свідки, яких потрібно залучати одразу, якщо це було в метро, то свідків домагання до вас потрібно опитати на предмет того, чи готові вони дати покази, у разі позитивної відповіді обмінятися контактами. Здавалося б такі прості речі роз’яснюю, але у більшості випадків ці прості дії не виконуються. І тут складно осудити когось, адже це стрес для тих, хто переживає подібне. Але закон не знає мови емоцій, він знає тільки мову фактів та доказів”. Також юристка радить запастися терпінням, адже в Україні статистика покарання фроттеризму критично низька.
Найчастіша реакція на домагання - це ціпеніння і ступор, часто жертви починають шукати проблему всередині і запитувати себе: “Що зі мною не так?”. Психологи запевняють, що це найперше чого НЕ МОЖНА робити та радять таке:
Зробіть зауваження. Голосно та чітко заявіть кривднику свою позицію.
Це може бути щось на кшталт: “Що ви робите?!” або “Приберіть руки!” чи “Відійдіть від мене, негайно!”. Якщо ж зорієнтуватися і наважитися щось сказати не вдалося, то не біда. Психологи запевняють, що така реакція цілком нормальна, тому пропонують альтернативу зауваженню.
Зверніть на себе увагу. Можна плеснути у долоні, тупнути ногою, крикнути. Фроттеристи не люблять уваги до своєї діяльності, тому це часто ефективно працює.
Зверніться за допомогою. Якщо ви закричали “допоможіть” на весь вагон і не отримали допомоги, то спробуйте звернутися до когось персонально, тобто просіть допомоги вже не у всього вагону, а у конкретної людини, якщо поруч є кондуктор, то це ваше спасіння, адже ці люди як ніхто знають, що робити із фроттеристами.
Що можна зробити, аби публічних домагань стало менше?
У Англії публічні домагання перевели у розділ кримінальних злочинів, відтак правопорушник може потрапити за грати на термін до двох років. Франція ввела штрафи за фроттеризм. Чи вдаватиметься український уряд до подібних заходів ми вам сказати не можемо. Але можемо розповісти про те, що вже зроблено для запобігання домагань у публічних місцях. Минулого року було запущено освітню програму Stand-Up направлена вона на розпізнавання та запобігання публічних домагань.
Партнерами програми став Фонд ООН із народонаселення, ініціатива є безкоштовною та доступна на сайті https://www.standup-international.com/ua/uk/
А основою цього освітнього курсу стала методологія “5D”:
“Direct” - Допомогти прямим втручанням.
“Distract” - Діяти на відволікання.
“Delegate” - Долучати інших.
“Document” - Документувати.
“Delay” - Допомогти згодом.
