матеріал підготувала Ірина Дзюба
Емоційне перенапруження, що відчуває людина, є реакцією організму на подразники, що мають зовнішнє походження. Саме таким подразником і є війна. Загроза нашому життю та життю наших близьких, небезпека, яку безперервно переживають люди, що знаходяться в зоні активних бойових дій, страх, який спіткає кожного дня жителів країни через можливості опинитися в такому ж становищі та навіть порушення звичного порядку життя – все це сприяє високому рівню стресу.
Саме так наприкінці лютого ми опинилися в нових умовах існування, що виходять за межі наших нормальних. Тому все, що ми відчуваємо – абсолютно нормально. Таким чином організм намагається впоратись із цією надзвичайною ситуацією та адаптуватися, тому і виділяє гормони стресу. Насправді це добре, адже це приводить нас у стан збудження, що робить нас витривалими, щоб вижити.
Події, що викликають стрес, ще надовго можуть залишити свій відбиток, продовжуючи травмувати людину. Бессел ван дер Колк, психіатр та дослідник в області посттравматичного стресу, у своїй книзі «Тіло пам’ятає все» писав: «Люди, які пережили події, що могли їх травмувати, продовжують виробляти велику кількість гормонів стресу ще довгий час після того, як небезпека минула. Постійно боротися з невидимою небезпекою вкрай виснажливо, через що люди постійно втомлені, пригнічені і виснажені». Також лікар наголошує, що зміцнення трьох складових – психологічної, фізичної та соціальної – створює почуття внутрішньої захищеності та контролю, прив’язуючи свої спогади до минулого та давши волю сьогоденню та майбутньому.
Почати варто із розуміння свого фізичного стану. Що саме зараз ви відчуваєте у своєму тілі? Зверніть увагу на ці фізичні відчуття і спробуйте їх описати, не вдаючись до емоцій. Не сприймайте свої відчуття критично, не намагайтесь дати їм оцінку, а просто спостерігайте та відносьтеся до цього як до інформації. Таким чином ви встановлюєте контакт зі своїм тілом.
Психологиня Марія Тарасова радить скористатися методикою заземлення, за якою потрібно застосувати всі органи чуття. Почати варто із зору – знайдіть 5 об’єктів, які ви можете охопити поглядом і сконцентруйтеся на них. Це можуть бути будь-як речі, роздивіться їх в усіх подробицях. Далі перейдіть до дотиків – потрібно сфокусуватися на 4 різних сенсорних відчуттях. Доторкніться до предметів, що знаходяться поруч із вами, відчуйте одяг на своєму тілі. Тепер спробуйте прислухатись до 3 звуків, які ви можете почути. Спів пташок, шум від машин, голоси людей, загалом можете прислухатися до тих пір, поки не віднайдете звуки, які вам буде найприємніше чути, або ж спробуйте створити власні. Далі слід звернути увагу на запахи – спробуйте відчути два різні аромати, якщо немає такої можливості, то можете спробувати їх згадати. Свіже гірське повітря, мамин пиріг, запах квітів – все, що завгодно. Останнє завдання полягає в тому, щоб відчути 1 смак. Якщо є можливість щось скуштувати чи випити, проаналізуйте як розкриваються смаки. Якщо такої можливості немає, то спробуйте згадати щось приємне на смак.
Головне, щоб під час виконання цієї практики ви не поспішали.
Також Марія каже, що проблеми, які виникають, потрібно перетворювати в задачі. Адже таким чином гормони стресу використовуються за призначенням. Якщо людина завмирає і постійно знаходиться у нерухомому стані, тоді ці самі гормони стресу просто накопичуються в організмі, не знаходячи шлях для вивільнення, що порушує самозахист. Таким чином людина постійно буде почуватися в’яло та жити в напруженні. Проте, якщо із проблеми спробувати зробити задачу, можна допомогти не тільки собі, а й іншим.
Наприклад, можна направити свою енергію у волонтерську діяльність. Війна продовжується, а це означає, що допомоги потребують ще багато мирних мешканців та військовослужбовців. Є велика кількість організацій, яким потрібні волонтери, крім того займатись цією діяльністю, за бажанням, можна самостійно. Якщо людині дуже страшно за життя своїх рідних чи власне, цю проблему також можна перетворити в задачу. Потрібно визначити зону своєї відповідальності, тобто те, що ви можете контролювати і на що можете вплинути, і запитати себе: «Чи можу я щось зробити, щоб почувати себе більш безпечно? Якщо так, то що саме?». Забезпечити себе ліками, їжею, водою, засобами гігієни тощо – це дійсно може збільшити відчуття захисту.
Допомогти зняти стрес можуть і звичайні речі. Лягайте спати якомога раніше, під час фази глибокого сну рівень стресу зменшується і на наступний день ви будете почуватися краще. Довіртеся близькій людині та попросіть, щоб вона вас просто вислухала, виговоріться. Або просто запишіть все, що відчуваєте і думаєте, будьте чесні та відверті із собою. Якщо ви відчуваєте, що хочете плакати, дозвольте це собі, плакати – нормально. Спробуйте вирівняти дихання. Є безліч методик, та всі вони доводять, що в будь-якому разі правильне дихання підтримує фізичний та психічний стан. Також можна послухати музику, перечитати улюблену книгу, зайнятися малюванням чи вишивкою, сходити на прогулянку – у кожного свої способи розслабитися і дуже важливо дозволяти собі це робити в такі важкі часи.
