матеріал підготувала Волянська Аліна
Прикраси - це не просто про красу, це про нашу історію
Уже століттями прикраси є невід’ємною частиною кожного жіночого образу. І звісно, сучасні аксесуари відрізняються від тих, що носили наші предки. Але навіть сьогодні вони відіграють для нас велику роль. У тих самих коралях або ж зґарді, які передавалися з покоління в покоління, збереглося найцінніше - історія.
Нині українські традиції набули неабиякої популярності. Українці стали більше дізнаватися про своє, українське та популіризувати його. Тому саме цією статтею ми допоможемо вам позбутися шароварщини та додати до свого гардеробу справжню українську красу.
Дукач
Фото: Дукач та коралі
У давнину прикраси були показником статусу родини. Чим дорожчі прикраси були на дівчині, тим більша ймовірність, що її вдало віддадуть заміж. Тому аби показати своє матеріальне становище люди почали виготовляти такі прикраси, як дукач, в основу якого брали монету або медаль.
Слід зазначити, що носити цю прикрасу мали право лише дівчата козацького походження.
Як і більшість інших українських прикрас дукач вважався оберегом. Найбільше цінувався той, який дарував хрещений батько не перший день народження дівчинки.
Коралі
Фото: Українські коралі
Незамінним елементом одягу української красуні, авжеж, були коралі. Це стосувалося навіть буденного образу. Окрім того, коралі були не просто прикрасою. Через забарвлення червоного кольору, що символізує любов, здоров’я і довголіття, прикраса слугувала оберегом.
Коралі також були показником достатку: чим більше разок (ниток) коралу, тим багатшою вважалася родина. Тому не дивлячись на їхню високу вартість, люблячі чоловіки не шкодували на них грошей. Для декого це навіть було певною інвестицією, бо за одну разку коралу можна було купити цілу ділянку землі.
До того ж коралі були справжньою сімейною цінністю, тому їх оберігали та передавали у спадок.
Зґарда
Фото: Зґарда
Зґардою називали прикрасу, яка складалася з мідних литих хрестиків. Вона вважалася оберегом і навіть використовувалася у схожій з дукачем традиції. Було прийнято, щоб хрещений батько подарував на перший день народження дівчини хрестик. І так в подальшому, на всі наступні іменини. Таким чином у молодої красуні складалася повноцінна традиційна прикраса.
Цікавим елементом виступають також застібки цієї прикраси - чепраги. Вони виготовлялися у формі диску та прикрашалися зображеннями символів сонця.
Ще до хрещення Київської Русі чепраги були прикрасою, яку носили найповажніші діячі. Але навіть з прийняттям християнства від язичницького символу не позбулися, а просто прибрали його на спину.
Сережки “Місяці”
Фото: Сережки “Місяць” або “Напів місяць”
Серед усіх прикрас, українські дівчата найбільше любили носити сережки. Найпоширенішими були саме “місяці” або ж “напівмісяці”, а все через те, що вони були простими у виробництві. Такі сережки часто прикрашали зображеннями птахів або рослинними орнаментами.
Варто зауважити, що саме цей аксесуар слугував не лише жіночою, а й чоловічою прикрасою. Півмісяць є символом сильного духу козацтва, тому й не дивно, що цю прикрасу носили саме козаки.
Криза
Фото: Криза
Кризою називали широкий комір з бісеру, який повністю покривав плечі та груди жінки. І саме ця прикраса була більше поширена серед лемків та бойків. Одягали її лише на свята, оскільки вона робила образ більш яскравим. Кольори у цій прикрасі використовувалися контрастні. І переважав червоний колір, через гарне поєднання з оздобленням вишиванки. Також, часто використовувався чорний колір, який символізував багатство.
Кожна криза мала свій особливий орнамент: це могли бути квадратики, ромбики, хрестики, ламані та прямі лінії.
Також, радимо вам почитати наше інтерв’ю з Оксаною Борійчук - власницею відомого бренду українських прикрас. Давайте будемо підтримувати не просто український бізнес, а збереження нашого генетичного коду.
