Яна Штагер – психолог, що займається питанням самооцінки, тривоги та стресу. Вона є провідником до вашого кращого фізичного та емоційного стану!
Яно, професія психолога на сьогодні дуже актуальна. Скажіть, як давно ви в цій сфері?
Професія дійсно стає все більш актуальною з часом, і, думаю, це триватиме ще довго, адже якість життя людства загалом росте, а разом з нею збільшується і потреба у гарному психоемоційному стані. Я займаюся психологією вже більше 10 років, і за цей час була можливість навчитися різному - консультуванню, психотерапії різних напрямків, діагностиці.
Чи стало у психологів більше клієнтів під час карантину? З якими запитами звертаються частіше?
На кількість клієнтів під час карантину вплинув цілий ряд чинників - з одного боку, люди стали більше звертатися за допомогою з приводу власне карантинних стресів - безсилля через неможливість повернутися до старого способу життя (їхати, куди хочеться, відвідувати розважальні заходи), тривоги і розгубленості (через можливість захворіти та від невизначеності майбутнього) та деяких більш рідкісних проблем - зокрема, під час карантину зросла кількість випадків домашнього насильства (люди сидять удома разом, потерпають від стресу більше, ніж звичайно, і не можуть скерувати напругу у конструктивному напрямку).
А з якими проблемами частіше всього працюєте саме ви?
Ті проблеми, з якими найчастіше працюю я, також залишаються актуальними - це різноманітні зміни настрою, думок і поведінки, пов’язані з пережитими стресами. Самі скарги, з якими люди звертаються найчастіше - це тривога (також напади паніки чи страхи, часто - соціальна тривога), зниження настрою (а разом з тим і продуктивності), функціональні порушення роботи органів (коли лікарі не виявляють органічних змін, а скарги на проблеми тіла залишаються), з боку поведінки - неможливість діяти так, як хочеться (наприклад, дуже популярний запит - навчитися відмовляти). Також популярний запит стосується самооцінки - люди вже знають, що треба "полюбити себе", але не розуміють як саме. Причини ж цього найчастіше пов'язані з іншими людьми - вони або покидають, або завдають насильницьких дій (зазвичай емоційно, але не тільки), але, звичайно, є й інші стресори - найчастіше це хвороби.
Скажіть, а можна вважати карантин позитивним явищем? Адже ми нарешті звернули увагу на проблеми, яких не помічали або уникали раніше.
Карантин дійсно можна вважати позитивним явищем, адже тільки негативні чинники змушують нас змінюватися на краще максимально швидко. Стрес - головний двигун адаптації. Як говорять біологи, найшвидше еволюціонує той, кому ведеться найгірше - і психіки як природного явища це теж стосується. Це не значить, що треба влаштовувати собі пригоди і стреси, але коли їх пропонує світ, це завдає нам дискомфорту, але допомагає зростати.
Цікаво, чи є люди, психічний стан яких покращився під час карантину?
Звісно, є й ті, чий психічний стан покращився якраз тому, що вони змогли відкрити для себе нові горизонти, і це не лише володарі бізнесу з доставки чи онлайн-сервісів. Якщо ми будемо сприймати будь-які негаразди як шанс навчитися цінним навичкам, ми завжди будемо у виграші. Навіть коли мова йде про коронавірус - нейротропний і тому небезпечний саме для психіки: він здатен викликати тривогу і депресію, а також негативно вплинути на когнітивну сферу, зокрема погіршити увагу, пам'ять і продуктивність мислення. Проте все це можна відновити - а навички роботи з такими проблемами універсальні, тож здатні допомогти у майбутніх досягненнях.
Час від часу поняття фізичної дистанції замінюють терміном «соціальна дистанція». Чим це небезпечно для психологічного здоров'я? Як це може відобразитися на нас?
На мою думку, більш сприятливим був би термін "санітарна дистанція". А якщо говорити про явище - віддалення людей один від одного - тут є важливі моменти. Знову ж таки, у тому, що люди тепер мають менше змоги бачитися, обійматися тощо - э позитивне і негативне. З одного боку, природно ми залежні від тілесної взаємодії - зокрема, нам потрібні обійми, це найпростіший спосіб отримати хвилю окситоцину і серотоніну, тож неможливість спілкуватися близько викликає негативні емоції. З іншого боку, більшості людей стали доступнішими засоби онлайн-спілкування, і таким чином вони змогли відкрити для себе нові можливості.
Як зрозуміти, що не можеш впоратися з наслідками карантину самостійно? Коли слід звертатися за допомогою до професіоналів?
Зрозуміти, що час залучити спеціаліста до вирішення емоційних питань можна з кількох проявів. По-перше, підкажуть емоції. Якщо два тижні і більше емоції частіше негативні, або якщо вони настільки сильні, що заважають працювати, спілкуватися, їсти і спати, якщо людина суб'єктивно відчуває, що не може впоратися з переживаннями - краще звернутися, ніж ні. Взагалі я дотримуюся правила "навіщо страждати, якщо можна не страждати" - навіть якщо ви справляєтеся самотужки, але хочете залучити когось, хто допоможе вирішити питання швидше - у сучасному світі це чудова стратегія.
Порадьте нашим клієнткам, як підтримувати внутрішній баланс під час стресу?
Навички підтримки емоційного балансу - одні з найкорисніших для високої якості життя. Коротко про головне: емоційний баланс значить не відсутність негативних емоцій - страху, печалі, гніву, розгубленості, безсилля тощо. Він значить можливість проживати емоції без спроб пригнічувати їх, робити глобальні висновки (типу "зі мною щось не те", "життя - біль") чи закривати на них очі. Є більш прості та ефективні способи обходитися з почуттями. Зокрема - назвати емоцію, нормалізувати її (згадати, що з нею все гаразд, не робити її "неправильною") і дати собі час видихнути (у прямому сенсі - глибоко зітхнути 10-15 разів), розслабитися. Після цього можна подумати, яким корисним навичкам вчить вам актуальний досвід. Якби у світу була свідомість - мабуть, він сказав би нам: "Я не хочу тобі зла, я хочу зробити тебе краще".
