матеріал підготувала Циня Яна
Милозвучний голос, який вечорами дарує щасливі емоції прифронтовому Миколаєву. Сашко Соборний - миколаївський молодий музикант, який закохує у свої пісні серця містян ділиться історією свого творчого шляху та не тільки.
Усе починалося з барабанних паличок
“У дитинстві я обожнював футбол та навіть мріяв стати відомим спортсменом, як зараз Роналду. Але у 7 років мої батьки відвели мене до музичної школи, за ініціативою моєї бабусі, яка в той момент, мабуть, щось розгледіла в мені. Хоча в мене бажання іти туди не було. Тоді я почав навчатись в класі ударних інструментів. У мене неначе з народження гарне відчуття ритму, також в мене були малі руки для гітари — через це і почався мій музичний шлях з барабанів. Тоді викладачі мене хвалили та казали, що саме я граю найкраще на ударній стійці. До цього часу у мене ще збереглись перші палички, які завжди висять у моїй кімнаті, нагадуючи про ті часи.
Я не сильно старався навчаючись в музичній школі, але перед випуском з цього закладу я познайомився з одним гітаристом, який якось пробудив в мені ось цю любов до музики, тоді ми разом почали співати в парку “Ліски”. Пізніше я почав виступати для людей — тоді почався мій особливий шлях в музичній сфері. Були ті хто підтримував мене, були ті кому моє захоплення не сподобалось, як співається у моїй пісні “У кожної медалі є дві сторони”. Мама і тато вбачали в цьому просто розваги, але коли я почав більше розвиватись та отримувати дохід зі своєї справи вони підтримали мене.”
Я живу музикою
“Сьогодні навчаюсь у Миколаївському базовому медичному фаховому коледжі, але це не заважає розвиватись в музичній сфері: інколи я виступаю на Соборній, також я працюю музикантом в ресторані “Грифель”, виступаю на різних заходах, пишу власні пісні. Мій музичний стиль — лірика, створюю музику, яка викликає емоції та почуття. Музика і є моє життя, якби не було б музики, не було б мене. Граючи та співаючи, я намагаюсь вкласти всі свої емоції та почуття у гарне виконання. Раджу всім кому цікава музична тема прочитати книгу Аре Бреан, Гейр Ульве Скейє “Музика та мозок. Як музика впливає на емоції, здоров'я та інтелект”, де розповідається про вплив мелодії на життя людини в цілому. Якщо ви думаєте, що бути музикантом це легко, то ви сильно помиляєтесь. Комунікувати з людьми та віддавати їм емоції — це не легко. Нещодавно в мене було вигорання, коли просто не вистачало емоцій та енергії на людей. Виступаючи мені треба віддати себе людям, а в заміну на це люди оплесками, своїми посмішками та позитивними почуттями повертають енергію мені в ще більшому розмірі та це дає мені сили далі працювати. Інколи це важко з моральної сторони...
Зараз я готую свій перший музичний альбом, який повинен в собі містити мінімум 8 треків. Що об’єднує ці пісні? Любов, почуття, емоції, переживання, також декілька пісень написані через одних і тих же людей. Усі свої емоції я переношу, метафорично кажучи “на папір”. Точної дати виходу альбому немає, тому що робота довга та клопітлива. Також через те, що я роблю записи не вдома, а в музичному училищі це займає трохи більше часу. За час який я записую цей альбом, я написав пісень ще на один альбом. Тому треба лише час…
Я намагаюсь дати життя моєму місту. Миколаїв — це місто талановитих людей з абсолютно різних сфер. Не важливо, чи то журналістика, чи то спорт, чи то музика, архітектура, айті та інше. Що ж тут казати, якщо Володимир Алєксєєв – засновник миколаївського Джаз Бенду це мій сусід, та ще й син моєї першої вчительки по гітарі. Настільки тісний світ та наскільки він заповнений талановитими людьми.”
Те, що окриляє...
“Те про що я співаю зазвичай це образно — щось вигадане. Але деякі авторські пісні написані про власний досвід, про те що я переживав колись. Натхнення мені приходить спонтанно, наприклад ідучи вулицею я поглянув просто в небо та одразу написав кілька рядків. Також мене надихає гурт “Океан Ельзи” їх різноманіття в музиці у звуках — це можна зійти з розуму. Мені їх виконання дуже подобається, для мене вони номер один в українській музичній сфері. Дуже імпонують , як музиканти: Андрій Хливнюк з гурту “Бумбокс”, Скрябін, Тіна Кароль — золотий голос української естради. Подобається також СКАЙ. До речі, піаніно, яке в мене вдома, я замовляв через клавішника цього гурту Юрія Клавішко. “Нумер 482” — гарний гурт, з вокалістом, якого я знайомий. Щодо інструментальної музики захоплююсь Людовіком Ейнауді — італійський композитор неокласичної музики та піаніст. Якби у світі не було музики, я б взагалі не бачив би світ… Але, якби музики не було, я б займався спортом, або можливо якась творча професія, наприклад література — писав би вірші.”
Все залежить тільки від тебе
“Ну, як мінімум плани на майбутнє — це НСК Олімпійський. Тому що, якщо не вірити в себе – то нічого з цього не вийде ніколи. Тому вірте в себе і в те, що ви робите. Зараз я себе позиціоную, як сольний артист, можливо в майбутньому я зберу собі музичну групу. Але, як на мене, то одному дійти до успіху легше, ніж з групою. Тому що в цій ситуації все залежить тільки від тебе. Зараз я не схиляюсь до того, щоб шукати собі групу. Як я і казав, окрім того, що я гітарист, я ще і барабанник. Я грав у групі свого знайомого барабанщиком, але це не призвело ні до чого. З того часу я вирішив, що буду все-таки працювати один. ”
Для декого музика це пустий звук, але для мене – це життя
“Лірична музика та інструментал – позитивно впливає на мозок людини. Музика — це емоції, а емоції – це життя. Я розумію, що для декого музика це пустий звук, але для мене – це життя. Музика буває різною. Одна збуджує людей, інша – заспокоює. Цікавий факт – при керуванні авто від музики залежить стиль водіння. Тому слухайте спокійну музику і на дорозі у вас все буде добре! Якщо, зникне вся музика і можна буде слухати лише один витвір, то це буде Ludovico Einaudi – Una Mattina. Я дуже часто граю її на публіці та вдома. Це найпрекрасніша мелодія сучасної музики взагалі, почувши її в емоційному виконанні люди захоплюються оплесками. Тут навіть річ не в виконанні саме від мене, а взагалі про написане. Вона дуже розумно написана, спочатку вона заспокоює, потім збуджує, потім знов заспокоює.”
Моменти коли завмирає подих
“Багато чого траплялось під час моїх виступів, але найприємніше — це усмішки та позитивні емоції людей. Адже сами вони дають енергію для виступів. Без віддачі слухачів немає сенсу співати. Одного разу коли я співав на Соборній вулиці чоловік зробив пропозицію руки та серця дівчині, це було дуже мило і несподівано, всі були в захваті. Під гарну музику та бурхливі оплески молоді танцювали вальс. В такі моменти розумієш, що таке любов. Але траплялись і курйозні ситуації, наприклад одного разу погрожували мене підрізати й зламати мою апаратуру. Чоловік, близько 50-ти років, одягнений в стиль "гоп" з лихих 90-их. Діяти за рамками кримінального кодексу у центрі міста, коли навкруги купа людей — ідіотизм. Також була ситуація, коли під час виступу ледве не вбили людину. П'яний військовий вдарив молодого хлопця, який хотів познайомитися з дівчинкою. Після удару в щелепу він впав головою, на м'який чохол, замість асфальту. Після того, як я викликав поліцію, обох забрали та заспокоїли. Усе це, та не тільки, доводить складність моєї роботи, не все так легко, як здається…”
