Вимоги компаній до своїх працівників змінюються реактивно. «Вирощувати» потрібних фахівців для компанії — це дуже дорого та затратно. Досвідчені керівники та висококваліфіковані працівники з унікальними сучасними навичками потрібні компанії вже зараз. Тут і беруться до справи хедхантери, які швидко знаходять тих, хто потрібен, і приводять їх у компанію. Наталія Козинська – керуючий партнер консалтингової компанії «BUSINESS RESOURCES» серед таких «хантерів» за талантами. Вона точно знає, яким має бути ідеальний кандидат. Її місія – посилювати бізнес, робити його більш ефективним та більш маржинальним, залучаючи кращих професіоналів ринку.
Наталія, поділіться, будь ласка, як Ви взагалі опинилися в хедхантинговому бізнесі? Сьогодні Ви допомагаєте іншим компаніям знаходити ідеальних кандидатів? Як було у Вас на початку Вашої кар’єри?
Взагалі, я родом із села, де прожила доки не вступила до університету в Києві. Я з простої сім’ї. Моя родина була дуже працьовитою. Батьки багато фізично працювали, мали велике господарство біля дому. Тому я ще з малечку знала, що все має свою ціну. Головне, що прописалося в моєму ДНК: щоб отримати якісний результат, потрібно докладати багато зусиль, потрібно бути відданою своїй справі, потрібно «хворіти» нею і завжди йти до кінця. Наполеглива праця, внутрішнє відчуття, сила духу та воля – дуже важливі складові успіху. Я відчувала, що хочу чогось більшого і вже тоді знала, що чимось доведеться пожертвувати.
В цьому бізнесі я опинилась випадково. Свій кар’єрний шлях я розпочала в 18 років, коли заповнила анкету в компанії McDonald’s (посміхається). Пройшла співбесіду, стажування і мене запросили на роботу. Батьки, якщо бути відвертою, тоді не підтримали моє бажання стати фінансово самостійною, вони дуже хвилювалися, що я не зможу все поєднувати, боялися, що мене із-за роботи відрахують з університету. Це був мій перший реальний виклик дорослому життю. Але мені дуже хотілось підтримати свою сім’ю, хотілось більшого, тому я вирішила випробувати себе на міцність, мої амбіції були сильнішими втоми та страхів. Я не знала, як я зможу все це поєднувати, але ризикнула. Як казав мій дід, найбільша поразка – це не спробувати перемогти. Я спробувала.
Було реально важко, фізично, морально, коли твої друзі розважаються або готуються до іспитів, а тобі потрібно бігти на роботу. Але за три роки роботи я отримала багато нових знань, набула нового досвіду. Як результат, я мала швидке кар’єрне зростання і паралельно продовжувала навчання та здавала іспити. Робота в McDonald’s – це був кращий MBA, я вдячна цій компанії за школу. Напевно я така людина, що не можу всидіти на одному місці, мені потрібні нові цілі та виклики. Закінчивши університет, я сама пішла з McDonald’s, розуміючи, що я більше не хочу працювати в галузі фаст-фуд. Це було внутрішнє відчуття, інтуїція підказувала, потрібно йти. Я хотіла більшого та іншого досвіду. Я почала шукати роботу і своє місце під сонцем. Були пропозиції, але я відмовлялась. Було також декілька невдалих спроб. Але я притримуюсь принципу: «Що не відбувається – на краще!». Я шукала себе та згодом знайшла правильне місце, яке вирішило мою всю подальшу долю. Мене запросили на співбесіду у відому консалтингову компанію та запропонували роботу рекрутера. Я тоді відразу погодилася, хоча до кінця не розуміла, в чому буде полягати моя робота, але я мала відчуття, що це моє місце, мої люди і моє покликання. Це був початок нового життя. Команда, люди, які мене оточували, були справжніми професіоналами своєї справи і мене це дуже мотивувало бути схожими на них!
Ваша історія не схожа на історію Попелюшки, де за помахом чарівної палички здійснюються усі бажання. Що спонукало Вас йти вперед та не здаватися?
В першу чергу, мною завжди рухала відповідальність перед сім’єю, перед своїм майбутнім та бажання мати більше. Безумовно, я також маю амбіції, які мотивують мене (посміхається). Але має ще бути воля, щоб твої мрії збувалися. Так, це звучить досить пафосно, але повірте, в житті все просто так не дається. Якщо ти не найкращий в тому, що ти робиш, ти зникнеш, тебе не буде. Ти маєш мати амбіцію бути в числі найкращих. І я відчувала своє нове призначення саме так – бути в числі найкращих хедхантерів/рекрутерів. Дуже прагматична місія. Вона не змінилася.
Рекрутер – відповідальна та водночас цікава робота, що Вам сподобалось в цій професії?
Перше – це спілкування з людьми! За час роботи я навчилася розбиратися в людях, читати між рядків, відчувати людей, слухати та розуміти. Звичайно, були перемоги, успішні і дуже успішні проекти, але звичайно було і розчарування в людях, бо коли ти не маєш достатнього досвіду, тобі здається, що всі кажуть правду, коли говорять впевнено та красиво, але виявлялось це не завжди так. Я дуже багато навчалася, аналізувала та робила висновки. Кожна зустріч з кандидатом чи замовником це було безцінне навчання, вони розповідали про свій досвід, про компанію, як побудовані бізнес процеси в компанії, особливості компанії. За цей час я зростала, як спеціаліст, постійний саморозвиток, багато різноманітних курсів, вивчення нових методів та технологій. Я вважаю, що доля правильно розпорядилася, підштовхнувши мене на роботу в рекрутинг. Я отримую величезне задоволення, коли знаходжу потрібного кандидата, коли всі задоволені результатом, особливо в довгостроковій перспективі.
Наталія, у спілкуванні з кандидатами, на що Ви звертаєте увагу в першу чергу? Що для Вас є ключовим?
Я завжди кандидатів підбираю, як для себе. Звичайно, в першу чергу звертаю увагу на професійні та особисті навички, наскільки вони відповідають вимогам компанії роботодавця. Безумовно, важливою складовою є сама структура резюме, професійна історія кандидата. Наскільки воно структуроване та граматично правильно побудоване, а головне – на скільки воно правдиве. Але, безумовно, основні чинники, які впливають на прийняття рішення, чи рекомендувати кандидата нашому замовнику я виявляю при особистому спілкуванні. Стаж людини та досвід зовсім не означають, що він насправді крутий менеджер. Ми дивимося, що всередині у кандидата, які в нього цінності та пріоритети. Чи командний він гравець в принципі, на скільки в нього розвинена емпатія та здатність якісно комунікувати всередині компанії. Також звертаємо увагу на всі деталі, адже це наша робота. Я маю більше 20-ти років досвіду проведення інтерв’ю, тому мені складно «продати» та презентувати те, що не відповідає дійсності. Я працюю тільки з порядними та чесними людьми, тому коли кандидат бреше чи намагається бажане видати за дійсне, я відразу йому про це скажу в очі і більше не буду з ним працювати. Для мене є ключовим фактором – щирість, порядність та відвертість. Тільки в цьому випадку я можу дати слушну пораду, підготувати до співбесіди, щоб людина змогла розкрити свої справжні сильні сторони. Якщо кандидат не підходить під вимоги компанії, я завжди про це скажу. Не бачу сенсу витрачати його час та давати марні надії.
Ви людина цілеспрямована та амбітна, працюєте з висококваліфікованими та успішними кандидатами. Як Ви вважаєте, чому одним вдається побудувати успішну кар’єру, а інші продовжують виправдовувати свої невдачі та жалітися на обставини?
Так, я спостерігаю щодня, як одні люди досягають успіху в кар’єрі, а інші тільки мріють або звинувачують всіх довкола у своїх невдачах та бездіяльності, кажучи, що немає пропозицій на ринку. А чому їх немає для них? Тому що їхні навички та кваліфікація не відповідають сучасним вимогам роботодавця, адже вони знаходяться в позиції – мені всі винні. Все в нашому житті залежить від особисто докладених зусиль. Ким я хочу бути і що я готовий для цього робити, які зусилля я готовий докладати – вибір кожного. Потрібно постійно вчитися розставляти пріоритети відповідно своїх бажань та цілей. Головне – прислухатися до себе та інвестувати час у своє навчання та розвиток. Якщо з’являється новий тренд, починай вже сьогодні цим цікавитись та навчатися новому. Ти не можеш жити старою парадигмою, інакше тебе знесе потік конкурентів і ти опинишся за бортом. Сьогодні час розумних, працьовитих та наполегливих людей, така собі – нова епоха менеджерів. Бізнесу потрібні розумні та проактивні співробітники! Ефективність праці стає на повістці дня у багатьох компаній.
Тому, мої особисті рекомендації – постійно робити ревізію своїх знань та професійних навичок. Не можна зупинятися, потрібно постійно вчитися та підвищувати свою кваліфікацію, розвиватися в професії. Не жаліти себе та не звинувачувати обставини. Все швидко розвивається, змінюється, тому нове покоління менеджерів має бути готовими до змін, до нових викликів. Зараз час менеджерів сильних духом, впевнених в собі, амбітних та тих, що можуть швидко летіти попри турбулентність та виклики військового часу.
Як казав Черчилль: «Ніколи не здавайтеся – ніколи, ніколи, ніколи…, якщо це не суперечить честі і здоровому глузду».
