Історія Олени Пасулі – це приклад сили, віри й таланту, який не має кордонів. Від майстрині з України до власниці студії краси в Нью-Йорку – її шлях не був легким, але став натхненням для сотень жінок. В інтерв'ю для GOSSIP Олена відверто ділиться своїм досвідом еміграції, професійного перезапуску, поглядом на сучасну б’юті-індустрію та власною філософією краси!
Олено, поділіться, як виглядав ваш перший досвід переїзду до США? Які емоції та виклики супроводжували цей крок?
Переїзд до США у 2022 році став для мене одним із найсміливіших кроків у житті. Це був момент, коли довелося залишити все знайоме: рідних, друзів, усталений ритм, комфорт. Було страшно, але водночас відчуття, що роблю щось правильне. Я їхала не тікати, а шукати нові можливості, нові сенси, нову себе. Перші місяці були непростими: інша культура, зовсім інша мова, нові стандарти в роботі, але саме ці труднощі загартували. Я навчилася жити без гарантій, спираючись лише на віру в себе й у власний талант і, коли перші клієнти почали повертатися, я зрозуміла: мій шлях правильний.
Що було найважчим у процесі адаптації — мова, культура, конкуренція в професії чи щось інше?
Найскладніше – це почати з нуля, коли твої попередні здобутки тут ніхто не знає. У б’юті-сфері тебе оцінюють не за дипломом, а за тим, що бачать у дзеркалі твої клієнти. Довелося вибудовувати все заново: довіру, ім’я, коло знайомств. Мова, звичайно, спершу була випробуванням, особливо, коли хочеш не просто зрозуміти людину, а відчути її. Але з часом я зрозуміла: краса – це універсальна мова, вона об’єднує навіть тоді, коли слова не потрібні. Якщо ти щиро любиш те, що робиш, клієнт відчуває це серцем. І тоді комунікація відбувається не через слова, а через емоцію, довіру й результат.
Чи стикалися ви з культурними бар’єрами у роботі з клієнтами?
Так, іноді. Американська культура більше орієнтована на комфорт, сервіс і персональний простір. Тут клієнт очікує не просто гарний макіяж, а цілий досвід – турботу, атмосферу, впевненість. Я швидко зрозуміла, що жінки в усьому світі хочуть одного – відчувати себе красивими й бажаними. І коли ти працюєш із душею, ці кордони стираються. Кожен макіяж для мене – це не просто робота, а діалог двох сердець.
А чи були моменти, коли хотілося повернутися назад? Що вас утримало і мотивувало залишитися?
Були. Особливо на початку, коли все здається надто важким. Але я приїхала сюди не «спробувати», а «зробити». Мене тримала віра: у себе, в дітей, у покликання. Я знала, що за будь-яким випробуванням стоїть зростання. Зараз, дивлячись назад, я розумію: кожна складність була необхідною. Вона навчила мене стійкості, смиренності й водночас великої любові до життя.
Чи вплинув Нью-Йорк та його ритм на ваш стиль роботи, бачення краси і моду?
Дуже (посміхається). Нью-Йорк – це мегаполіс, який не дозволяє зупинятися. Тут кожен день, як fashion-подія, де стиль – це форма самовираження. Цей темп вчить бути гнучкою, сучасною, але й вірною собі. Мій стиль став глибшим: я навчилася відчувати баланс між трендом і душею, між модою і справжністю. Мені подобається, коли образ «дихає», коли він не просто красивий, а живий.
Олено, а яку свою найсильнішу версію ви відкрили завдяки переїзду до США?
Переїзд відкрив у мені силу, про яку я раніше навіть не підозрювала. Це був період, коли доводилося діяти не зі звички, а з внутрішньої віри: у себе, у своїх дітей, у своє покликання. Я побачила, що можу починати з нуля в абсолютно новому середовищі, вибудовувати життя, роботу, репутацію — крок за кроком, наполегливо і чесно. З’явилася нова впевненість: тиха, спокійна, внутрішня. Я навчилася не боятися змін, а приймати їх як можливість рости. Зрозуміла, що можу бути сильною навіть тоді, коли довкола невідомість. Переїзд навчив мене сміливості, гнучкості й водночас великої вдячності за все, що маю. Я відкрила в собі жінку, яка не ламається, а стає тільки сильнішою, яка з любов’ю будує нове життя – для себе, для дітей і для своєї справи.
Як ви створювали своє коло клієнтів і знайомств у новій країні? Чи довелося будувати репутацію з нуля?
Так, усе з чистого аркуша. У мене не було знайомих, зв’язків чи готової бази клієнтів, тож довелося розпочинати буквально з перших кроків. Я брала будь-які можливості: невеликі замовлення, фотосесії, участь у зйомках, колаборації з фотографами й моделями. Кожна робота була для мене шансом показати себе, і я вкладала у неї максимум – не лише техніку, а й серце. Згодом почали з’являтися перші рекомендації: хтось радив мене подрузі, хтось повертався сам. Саме так сформувалося коло моїх перших клієнток у США, вони ставали не просто відвідувачками, а жінками, з якими я ділилася енергією, впевненістю, красою. Крок за кроком з цього виріс мій власний проєкт – «Beauty Space Studio». Це не просто місце, де роблять макіяж, це простір для відновлення, натхнення і жіночої сили. Тут кожна може на мить зупинитися, видихнути і згадати, наскільки вона красива – зовні й усередині.
Ви вже понад 8 років у професії. Що для вас означає бути топ-експертом у сфері макіяжу та hairstyle?
Для мене це про довіру. Коли людина сідає в твоє крісло й повністю розслабляється, знаючи, що все буде ідеально. Це результат не лише технічної майстерності, а й внутрішньої стабільності, любові до деталей і щирого бажання дати більше, ніж очікують. Бути топ-експертом – це постійно вчитися, експериментувати, розвиватися, але найважливіше – це залишатися людиною, яка вміє бачити красу в кожному.
Серед великої конкуренції, як ви відрізняєтесь від інших майстрів? У чому «фірмовий стиль» Олени Пасулі?
Мій стиль – це природність, чистота і витонченість. Я вірю, що справжня краса не потребує маскування, її потрібно лише делікатно підкреслити. Коли жінка дивиться в дзеркало й бачить не «нове обличчя», а кращу версію себе – це і є найвищий комплімент для майстра. Я виросла на українській школі точності, де кожна деталь має значення, але живу в Америці, де цінується свобода і самовираження. Тому мій стиль – це мікс цих двох світів: мінімалізм з душею, легкість, яка виглядає дорого, але без показної розкоші. Мені подобається, коли шкіра «дихає», коли макіяж не виглядає як маска, а лише додає впевненості. Я завжди бачу в клієнтці не «матеріал для роботи», а особистість. І, мабуть, у цьому й полягає мій фірмовий підхід: не створювати образ, а допомагати жінці побачити свою красу, яку вона, можливо, давно забула. Мабуть, саме тому мої клієнтки кажуть, що після сеансу зі мною вони відчувають не просто впевненість у собі, а внутрішній спокій, коли зовнішнє нарешті збігається з тим, що всередині.
Олено, ви надихаєте жінок любити себе. Що це означає у вашій роботі на практиці?
Кожна жінка приходить не просто за макіяжем, вона приходить зі своїм настроєм, своїми думками, переживаннями. Хтось – після важкого періоду, хтось у пошуках змін, хтось просто, щоб дозволити собі кілька годин для себе. І я це відчуваю з першої хвилини. Для мене важливо не просто зробити «красиво», а створити простір, де вона може видихнути, відчути турботу й прийняття. Я завжди кажу, що макіяж – це не про «замаскувати недоліки», а про «побачити себе справжню». Бо кожна жінка вже красива, просто іноді вона забуває про це, коли занадто довго дбає про всіх, окрім себе. І якщо після нашої зустрічі вона дивиться в дзеркало, бачить сяйво в очах і каже: «О, це я!», - це найкраща подяка, яку можна отримати. Для мене ця робота давно перестала бути просто професією. Це спосіб говорити з жінками мовою дотику, кольору, уваги. У кожному русі пензля є любов і намір нагадати: «Ти варта, ти прекрасна, ти вже достатня». І коли вона йде з усмішкою, я знаю, що зробила щось більше, ніж просто макіяж.
Ви стали частиною кількох нью-йоркських фешн-шоу та проєктів. Що для вас означав вихід на червону доріжку в столиці світової моди, зважаючи на те, який шлях ви пройшли з України?
Для мене кожне фешн-шоу в Нью-Йорку – це окрема історія, окремий крок уперед, але вихід на червону доріжку став особливим символом. У цей момент я дуже чітко відчула: шлях, який почався в маленькій студії в Україні, привів мене сюди: у центр світової моди, серед команд, подій і можливостей, про які я колись могла тільки мріяти. Це була гордість і глибока вдячність. Я згадала всі свої перші роботи, ранні ранки, безсонні ночі, клієнтів, які вірили в мене, навчання, переїзд, перші замовлення в США, коли доводилося починати абсолютно з нуля. І стоячи на червоній доріжці, я відчула: кожен цей крок був важливим, і кожен привів мене саме туди, де я маю бути. Для мене це не просто про моду. Це про силу, про сміливість і про те, що українська жінка може пройти неймовірний шлях і гідно заявити про себе у великому світі. Червоною доріжкою я йшла не лише як візажист: я йшла як жінка, яка довела собі, що можливо все.
Як ви бачите розвиток своєї професії далі: більше індивідуальної роботи, викладання, власна студія чи щось інше?
Beauty Space Studio – це лише перший етап. Я бачу її як платформу для навчання, натхнення, жіночої підтримки. Хочу створити середовище, де майстри з усього світу зможуть вчитися, обмінюватися досвідом, рости. Моя мета – зробити Beauty Space місцем сили, стилю й віри в те, що кожна жінка може створити своє життя так само, як свій ідеальний образ: з любов’ю, увагою і смаком.
