Вона з легкістю підкорює нові вершини і стрімко йде вперед. Вона знає, як зробити своє життя шедевром і знайти баланс між сім’єю та улюбленою справою. Вона вміє створити кращу версію себе і розфарбувати своє життя яскравими фарбами. Письменниця Надія Спірідонова за походженням українка, але проживає в Дубліні, пише поезію про життя та творить серцем.
Надіє, ви завжди мріяли стати поетесою? Коли почали писати вірші?
Я мріяла стати гімнасткою або акторкою, але аж ніяк не поетесою (посміхається). В 5 років почала займатися художньою гімнастикою в школі Дерюгіних, мама і бабуся по черзі брали відгули на роботі, щоб водити мене на тренування. З початком школи навантаження стало шалене, після занять швидкий перекус, далі 2 години хореографії і 3 — гімнастики, вдома о дев’ятій і робити уроки. Болить — терпи, терпиш — не плач! Костюми для виступів бабуся ночами шила сама, тренер високо оцінювала мої здібності, тож мама жертвувала усім. Часто ставав вибір — сплатити за спорт чи квартиру. Через брак коштів в 10 років довелося покинути спорт, родина була в боргах, батько залишив нас, коли мені було 3, і не допомагав.
Перший вірш я написала у 13 років мамі, коли посварившись вирішила піти з дому, проте далі дверей під’їзду не наважилась. Слова самі з’являлися під ручкою без аналізу чи підбору влучної рими, це був перший кризовий момент становлення мене як особистості. Вірші я ховала у коробці з-під взуття під ліжком, на жаль, не зберегла їх. Після школи настала довжелезна пауза у творчості на 10 років.
Ви видаєте поезію під псевдонімом Ruda Pravda. Є якась передісторія? Чому саме такий псевдонім?
Коли я знову почала писати, то фарбувала волосся у яскраво-рудий колір і без вагань говорила людям правду, що призвело до скандалу, через який я була змушена звільнитися з роботи і майже не мала друзів. Знаючи правду, люди цінують тебе за витончену й улесливу брехню. Не мій формат. Тож хто тут найрудіша — Ruda Pravda!
Ви українка, але живете в Дубліні. Розкажіть, чому вирішили змінити місце проживання? Як часто відвідуєте Україну?
Я народилась в Києві, і це місто моя велика любов! Проте це та любов, яка не завдяки, а всупереч. Дитинство в повній бідності, школа на Лісовому, булінг і бійки на курилках через хлопців або «не таку» поведінку — я вчилась виживати, дружити з кривдниками, щоб мене не зачіпали. Працювала з 17 років продавцем-консультантом, перекладачем і секретарем, щоб сплачувати за навчання в університеті. Легко не було ніколи. Все змінилось після знайомства з моїм майбутнім чоловіком. Класичний службовий роман (посміхається). Розумний, рішучий, обдарований і повністю захоплений мною. Завдяки частим бізнес-тріпам ми відкрили для себе Ірландію як місце найспокійнішого щастя, і невдовзі нам запропонували контракт з переїздом. В Україну стараюсь прилітати якнайчастіше.
Ви пишете українською та російською мовами. А в Дубліні користується попитом ваша поезія?
Я зосереджена на українському читачеві і просторі, щоправда, донедавна здебільшого писала російською, але щось переключилось всередині і зараз творю рідною. В Дубліні наша діаспора чимала, і я буду щаслива проводити тут творчі вечори, щойно послаблять карантинні обмеження. А от англійською навряд чи вдасться, хоча і володію нею вільно.
Розкажіть, а звідки ви берете теми для віршів? Чи приходить до вас муза?
Все з життя. Багато через що довелося пройти, над усе хотіла бути потрібною, коханою і цінною, помилялася, розчаровувалася, і ця гонитва тривала, доки я сама не відчула себе тою єдиною цінністю, що маю. Я втекла якнайдалі від міста, де досвід наносив на мене тонкі і болючі грані досконалості, — але тепер я сяю.
Зовсім недавно вийшла ваша збірка поезії. Для кого ця збірка? Кому вона присвячена?
#рифмыбудней про все, що змушує серце частіше битися.
Я пишу «з себе» в надії, що читач відчує, що не самотній в своїх почуттях, що все плинне і на ранок зійде сонце, так я намагаюся торкатись людської душі. А книгу я присвячую тиранам і янголам мого життя, всім, без кого б я не відбулася.
Де можна придбати вашу збірку? Вона онлайн чи офлайн?
#рифмыбудней можна замовити в Інстаграм або Фейсбук через посилання на моїй сторінці або придбати на моєму поетичному вечорі.
Для кого ви пишите? Ви розумієте хто ваш поціновувач?
Поезія це зв’язок між душами і серцями, тому ані вік, ані дипломи не мають значення.
Певно — це сміливі і емпатичні люди, адже поезія оголює найпотаємніші переживання і проживати їх знову —сміливість. Писати можливо тільки з такого почуття, яке стало тобою на клітинному рівні, тільки так люди відчують і повірять.
Надіє, розкажіть, над чим зараз працюєте? Що готуєте для свого читача?
Я все більше пишу українською, саме за кордоном я відчула її красу, силу і важливість, тож наступна збірка буде, звісно ж, про почуття, але більш широкого спектру, дещо жорсткіша, проте пристрасна, провокаційна, болюча, щира, без блискіток та стразиків!
Письменник — це важка праця чи хобі, яке годує? Що ви скажете?
Щось середнє. Я пишу тому, що не писати не можу! Це частина моєї природи.
Я обожнюю читати вірші на творчих вечорах: неймовірні відчуття — бачити очі гостей, в яких розумію, що «заходить», їхні сльози або добрі усмішки... Це дає сили творити далі. Ділитися собою зі слухачем — духовно збагачуватися!
Так, це може годувати за умови хорошого піару і кваліфікованих людей у команді.
Цікаво від вас почути: сучасна письменниця — вона яка?
Вона емоційна, різна, обожнює красиву канцелярію і вишукане взуття, вміє відриватися на вечірках, любить свого чоловіка, шопінг, Whiskey Sour, Потеріану і готує смачний борщ. Вірить у дива за умови достатньої ймовірності їх здійснення. Не довіряє людям з досконалою репутацією, однією емоцією, поганим смаком і без власної думки.
Що порадили б самій собі 10 років тому з висоти свого нинішнього досвіду
і «набитих гуль»?
Не соромся дешевої сукні і бійся пустої душі, ретельніше обирай друзів, а надто думки, їжу і коханців. Спершу кар’єра, потім заміжжя, невдачу перетворюй на перевагу, не засуджуй — спостерігай, наважся кохати, піклуйся про здоров`я, не дозволяй себе ображати, щастя ближче, ніж ти думаєш, у нас все буде фантастично — я перевірила!
Facebook: spiridonova.nadiia
Photo: Mariia Melnykova
MUA: Khatia Khapava
Hairstyle: Valera Lev