Як говорити про велнес у країні, де реальність щодня тестує нервову систему? Як відрізнити справжню турботу про себе від маркетингового шуму, і чому майбутнє велнесу не у сольних практиках, а у колективній згуртованості? Про це ми говоримо з Іриною Грибан – сертифікований велнес-коуч та інтегративний нутриціолог (США), засновниця Complete SPA та Aesthetic Boutique by Complete SPA. Має міжнародний диплом CIDESCO та є офіційним тренером Nelly De Vuyst® (USA). Амбасадорка Global Wellness Day і World Digital Detox Day в Україні, автор велнес-рубрики та колумніст журналів Marie Claire, ELLE, Touch Magazine. Організаторка соціальних ініціатив #МРІЇКРІЗЬРУЇНИ й «Відважні», спрямованих на підтримку дітей, які постраждали від війни.
instagram.com/aesthetic_boutique_spa
Як Ви знайшли своє призначення у велнесі?
Мій шлях у велнес-індустрію – це не романтизована історія «осяяння», а професійна еволюція, народжена з цікавості до взаємодії організму та ментального стану. Я ніколи не шукала «призначення» – я шукала практики, які справді змінюють якість життя, а не продають ілюзію. Власне бачення сформувалося на перетині трьох напрямів, які довго вважалися окремими світами: нутриціології, естетичної медицини та ментального здоров’я. Вивчаючи їх як систему, я зрозуміла:
- шкіра – дзеркало життя, а не лише догляду;
- гормони реагують на емоції миттєво;
- стрес впливає на зовнішність сильніше за косметику.
Моя професійна місія – побудувати в Україні культуру цілісного підходу, де профілактика, психоемоційна підтримка та якісний догляд працюють синергійно.
Якби Ukrainian Wellness Day створювали Ви, якою була б його концепція?
Це в планах на 2026-й. Бачу це як серію заходів та інтелектуальну платформу, що відповідає нашій ментальності. Я склала для себе основні принципи:
1. Перехід від індивідуального до колективного. Світова індустрія десятиліттями продавала нам «я-центризм»: мої ритуали, моя продуктивність. Але українське ДНК – про спільноту. Майбутнє нашого велнесу – у форматі community well-being: практик, які роблять сім’ю, команду та мікроспільноту емоційно й фізично стійкішими.
2. Психоемоційна екологія. Не мотиваційні слогани, а системи стабілізації нервової системи, доступні кожній родині: гігієна новин, мікропрактики заспокоєння й ритуали відновлення після інформаційного перевантаження.
3. Інтеграція науки та сенсу. Баланс між доказовими знаннями та практиками. Не езотерика і не модні тренди, а глибинні процеси – сон, дихання, мікробіом шкіри та організму вцілому, рух та харчування. Вони мають працювати у взаємодії задля загального покращення внутрішнього та зовнішнього станів.
4. Репутаційність замість глянцевих обіцянок. Формування культури свідомо обраного життя – без токсичної мотивації, без культу продуктивності та гонитви за ідеальним тілом. Культури, у якій турбота це не розкіш, а інтелектуальна норма.
Які wellness-тренди Ви вважаєте маніпулятивними?
Є тренди, що звучать красиво, але працюють проти тіла. Справжній wellness – це чесність, а не ефект «вау». Це про ефект «мені добре». Я не проти інновацій – я проти підміни сенсів. Ось три найнебезпечніші підміни понять:
1. Експрес детокс. Смузі у смарагдових келихах і триденні «очищення» – красиво на фото, порожньо в сенсі. Печінка та нирки не потребують маркетингу, ідеально працюючи без «сокових ритуалів». Наш організм — це витончена самоочисна система. Подібно до найдосконаліших spa-ритуалів природи, наші печінка, нирки, шкіра та травна система виконують безперервну детоксикацію, елегантно фільтруючи та виводячи все зайве. Це внутрішній wellness-ритуал, який не потребує втручання. Радикальні детокс-програми — від монодієт до сокових очищень — позбавляють наш організм життєво важливої тріади: протеїнів, здорових жирів та складних вуглеводів. Це не мінімалізм, це депривація. Крім того, агресивні детокс-практики можуть спровокувати нутритивний дисбаланс, порушення електролітного гомеостазу та нестабільність глікемічного профілю. Наслідки? Головний біль, хронічна втома, запаморочення — антитеза справжнього велнесу. І ще, обмеження калорій уповільнює метаболізм, перетворюючи організм на режим збереження енергії. А діуретичний та послаблюючий ефект створює небезпечне зневоднення які є ворогами сяючої шкіри та життєвої енергії. Я вже навіть не говорю про те, що у світі, де не всі beauty- та wellness-продукти проходять сертифікацію, детокс-препарати можуть містити потенційно токсичні або заборонені компоненти. Іронія: засоби для «очищення» стають джерелом забруднення організму. Наукові огляди Journal of Human Nutrition and Dietetics та Nutrition & Health говорять ясно: детокс-дієти не очищують, а збивають з ритму мікробіом організму та нервову систему.
2. «Б’ютіфікація» як швидке рішення. Ін’єкції стали способом емоційної компенсації. Ілюзія швидкого «вдосконалення» не має нічого спільного з профілактикою чи здоров’ям шкіри. Шкіра любить сталість: якісний сон, збалансоване харчування та свідомий стрес-менеджмент.
3. Гормональний хайп. Препарати на кшталт семаглутиду – це не медицина, а культ миттєвого результату. Це пряма протилежність філософії велнесу, який ґрунтується на щоденному піклуванні та профілактиці, а не на фармакологічних «ярликах».
4. Ритуали «для картинки». Коли дихальні чи духовні практики використовують як частину lifestyle-контенту, а не як інструмент відновлення, вони втрачають цінність. Велнес має працювати на рівні нервової системи, а не естетики стрічки соціальних мереж.
5. Екстремальний біохакінг. Кріокамери, гіпербаричні капсули, щоденні сауни без персонального підбору перетворюються на стрес. Клінічні огляди Cochrane і дослідження Mayo Clinic наголошують: інтенсивні процедури корисні тільки за показаннями. Усе інше – естетика, замаскована під лікування.
Справжній свідомо обраний wellness – тихий, розумний і неймовірно точний. Він про ритми, які підтримують, а не розхитують. У світі, де надто багато обіцянок, найбільша розкіш – обирати чесність до себе.
Який Ваш особистий підхід до балансу між онлайн-присутністю та ризиком вигорання?
Для мене онлайн – це простір комунікації, але не місце проживання. Я працюю з цифровими практиками так само як з харчуванням: не через заборони, а через усвідомлену дозованість. Я вірю в силу «цифрової гігієни»:
- розумні межі;
- дні без телефону;
- блоки роботи без соцмереж;
- повернення до тактильності, руху й фізичного контакту.
Вигорання – це не про слабкість, а про перенасичення стимуляцією. Відновлення ж – це повернення до тіла, а не до контенту.
