Карина Мороз – фахівчиня з понад 12-річним досвідом у сфері бухгалтерського обліку та фінансового аналізу, магістр бухгалтерського обліку та аудиту, а також фінансовий директор одразу кількох міжнародних компаній: Enuda AB (Хельсінгборг, Швеція), Infium UAB (Вільнюс, Литва) та власниця й генеральна директорка Tax Advice & Accounting LLC (Тампа, США).
Її ім’я добре знайоме у професійному середовищі – Карина є рецензентом журналів «Cold Science» та «Professional Herald: Economics and Management», а також головною редакторкою наукового видання «Професійний вісник. Економіка та менеджмент». Вона входить до провідних міжнародних асоціацій фінансистів: AICPA & CIMA, Financial Planning Association (FPA), American Finance Association, National Association of Tax Professionals (NATP). Авторка та співавторка наукових публікацій, присвячених фінансовій грамотності, фінансовому аналізу та сучасним практикам обліку. Її професійний шлях – це поєднання аналітики та людяності, системності та інтуїції, міжнародної практики та наукової глибини.
Карина, фінанси зазвичай асоціюються з точністю, цифрами й алгоритмами, але за кожною успішною кар’єрою стоїть людська історія. З чого почалося ваше професійне покликання?
Як і більшість підлітків після закінчення школи я стояла на роздоріжжі вибору майбутньої професії, але вже тоді розуміла, що точні науки, а саме маніпуляції з цифрами – це основа для вибору. Інженерний напрямок або програмування ніколи не розглядала, тому в 2005 році вибір прийшовся на економічній факультет, кафедра Бухгалтерського обліку та аудиту. За внутрішнім покликанням я перфекціоніст, тому саме цей стандарт був і є найголовнішім в моїй кар’єри як експерта з фінансової грамотності, який допомагає людям та бізнесам розуміти та аналізувати фінанси у різних їх проявах, ухвалювати обґрунтовані фінансові рішення, бо в майбутньому все це підвищує фінансову стабільність та ефективність як бізнесу, так і окремих домогосподарств. Але для цього знадобилось будувати дуже міцний фундамент з комбінації : знання, досвід, практика, наполегливість, аналітичне мислення, відповідальність, етичність, вміння адаптуватися, на що знадобився не один рік. Починаючи свій шлях з асистента бухгалтера та будучи наразі CFO Шведської компанії та власницею американської компанія, яка спеціалізується на бухгалтерських послугах різного масштабу та підготовці податкових декларації, зараз можу впевнено сказати, що фінансовій аналіз це не просто цифри у звітах, це ціла історія, а іноді и декілька томів, які потрібно навчитися розуміти, корегувати при необхідності та використовувати ефективно
Ви пройшли шлях від спеціаліста до фінансового директора міжнародних компаній. Як змінювалась ваша внутрішня оптика: від «людини, яка рахує» до «людини, яка бачить картину бізнесу цілком»?
Неможливо стати «людиною, яка бачить картину бізнесу цілком», не пройшовши етап «людини, яка рахує». Це фундамент, без якого подальший розвиток просто неможливий. На старті, працюючи асистентом бухгалтера, моєю головною зоною відповідальності були цифри: первинна документація, точність звітності, контроль дебіторки та кредиторки. Згодом цифри перетворилися на стратегічний інструмент. У стартапах я вже займалася оцінкою ризиків, моделюванням сценаріїв, прогнозами для зростання, аналізом cash flow та пошуком «вузьких місць» у процесах. Це був перехід від операційної деталізації до розуміння всієї системи. Сьогодні моя роль — забезпечувати фінансову стійкість бізнесу: працювати з аналітикою в реальному часі, планувати, формувати рекомендації та бути партнером керівництва у стратегічних рішеннях. На даний момент моя робота як експерта з фінансового аналізу та фінансової грамотності полягає в забезпеченості фінансової стійкості бізнесу через прозоре планування, аналітику в режимі реального часу та партнерство з керівництвом для прийняття обґрунтованих стратегічних та інвестиційних рішень. Дуже гарним прикладом може бути моя участь у проекті «OEE (Overall Equipment Effectiveness) як невід’ємна частина MES (Manufacturing Execution System)» шведської компанії Enuda AB, яка займається інжиніринговими послугами. Так, в 2019 році я отримала пропозицию від Jan Madsen CEO Enuda AB, Sweden, Helsingborg, спробувати себе не тільки у ролі СFO, але й як розробник, так у 2020 році я стала Сертифікованим інтегратором системи Ignition (a universal industrial application platform developed by Inductive Automation for tasks like SCADA, HMI, and MES), який створює інтерфейси фронтенду для промислових рішень. Разом з командою ми працювали над демо версією OEE, яка б допомогала оцінити, наскільки ефективно працює конкретне обладнання або лінія. Я вважаю, що це був найкращий досвід, коли ти не тільки аналізуєш вже готові цифри, але з допомогою своїх знань впливаєш на розрахунки, які потім мають вплив на фінансову звітність і це дійсно про «людину, яка бачить картину бізнесу цілком.
Коли ви вперше зіткнулися з феноменом «фінансової сліпоти» бізнесу, що це було за досвід? Як він вплинув на вашу філософію фінансового мислення?
Перший досвід «фінансової сліпоти» стався, коли ми занадто сконцентрувалися на підвищенні показників рентабельності. У результаті ми отримали короткострокову економію, але зниження якості продукції і погіршення довгострокових показників зростання. Цей досвід змінив мою відношення та підхід до фінансового мислення: цифри мають бути інструментом для підтримки цінності та стійкого розвитку, а не метою самі по собі. З того часу було прийнято рішення приділяти більше уваги комплексу показників, якісним метрикам та взаємозв’язкам між фінансами, продукцією, клієнтами та операціями. Тому стала використовувати практику: поєднувати строгий аналіз з тестуванням впливу рішень в умовах реального бізнесу, використовуючи сценарії, KPI, які вимірюють не лише cost-cut, а й impact на прибутковість, зростання та сервіс.
У ваших інтерв’ю часто звучить тема системності й усвідомленості у фінансах. Що допомагає вам залишатись аналітичною, але при цьому не втрачати людяність, емоцію і натхнення в роботі?
Для мене завжди людяність стоїть на першому місці. Це дуже важко поєднувати з системністю и ніколи немає інструкції, де починається одне та закінчується інше. Але зробивши вибір такої професії згідно кодексу етики ти маєш бути системним й усвідомленим, тому потрібно відрізняти ситуації. Людяність з’являється при етичному обговоренні результатів, зворотному зв’язку та загальній комунікації, бо за кожною цифрою стоїть людина, команда та клієнт. У моїй роботі системність — це не лише стандарти та чек-листи, але спосіб мислення: я встановлюю чіткі процеси збору даних, визначаю KPI та сценарії, які дозволяють прогнозувати наслідки. Тільки чітке розмежування в різних ситуаціях допомагає зберегти баланс
Ви належите до провідних міжнародних асоціацій фінансистів і аналітиків. Що для вас означає бути частиною цієї світової професійної спільноти?
Це про розвиток, про рівень знань, про рівень професіоналізму. Бути частиною провідних міжнародних асоціацій означає мати доступ до найкращих практик, вебінарів, етичних стандартів та постійного навчання, а також можливість обмінюватися досвідом з колегами з різних країн, розглядати різні кейси, ділитися порадами та отримувати поради, тому що з такою професією ти вічний студент Також це зобов’язання дотримуватися високих норм професійної поведінки та підтримувати імідж професії.
Ваша професія вимагає раціональності, але будь-який успіх тримається на емоційній стійкості. Як ви підтримуєте баланс між внутрішнім спокоєм і зовнішнім драйвом постійного розвитку?
Дуже влучне питання, адже емоційна стійкість це запорука успішного розвитку. Як CFO я маю завжди бути готова для прийняття обґрунтованих рішень, аналізу, швидкої відповіді, але ментальне перенавантаження може мати вплив на якість вищевказаного та на подальшу ділову репутацію. Я намагаюсь балансувати між навчанням, роботою, науковою діяльністю, та відпочинком і чітко будувати кордони. В мне існує правило, для якісної продуктивної роботи потрібен якісний відпочинок. емоційної рівноваги: подорожі, час з друзями, час з родиною, все те, що надихає та переключає.
А коли ви приймаєте важливі рішення, ви більше довіряєте логіці чи інтуїції?
Я довіряю цифрам (посміхається). Немає жодної правильної відповіді. Враховуючи свій досвід я віддаю перевагу методиці де поєднується логіка та інтуїція. Я приймаю рішення на основі даних, аналізу ризиків, виважених попередніх висновків, чітких потреб та можливих проблем. Але завжди доповнюю це контекстом, інтуїцією та досвідом, бо ці поняття працюють в тандемі, тому що людський фактор присутній у дуже багатьох випадках.
Карино, ви не просто аналізуєте фінанси, ви формуєте бачення того, якими вони мають бути. Як змінюється роль фінансового директора у світі, де цифри дедалі частіше обробляє штучний інтелект?
Мені завжди подовбався прогрес, який дозволяє оптимізувати час та витрати, саме так я бачу штучний інтелект, як помічника, а не як конкурента, тому я в своїй роботі дуже часто поєдную фінанси з технологічною прогресом та впроваджую ШІ для швидкості, рутинних розрахунків сценаріїв, збір даних та аналізу статистики. Фінансовий директор має змогу використовувати більш детальний аналіз, брати до уваги більш робочі сценарії, швидче приймати обґрунтовані рішення. Нещодавно я використовував ChatGPT з клієнтом із США для аналізу фінансових звітів та допомоги в прогнозуванні. Вражало, як швидко інструмент обробляв дані — зведення, тенденції, фінансове обґрунтування — заощаджуючи години ручної роботи. Але ось у чому заковика: ШІ працює лише з тим, що ви йому даєте. Він не враховував сезонні коливання замовлень чи плани найму, які залежать від майбутнього попиту. Він не згадував про необхідність капіталовкладень чи резервів на випадок надзвичайних ситуацій. І це справжній ризик — справа не в тому, що ви запитуєте у ШІ, а в тому, що ви забуваєте запитати. Якщо ваші підказки не відповідають контексту, результат відображатиме ці сліпі зони. Ось чому людський рівень все ще важливий. Ось чому я завжди кажу: ШІ — це інструмент, а не рішення. Він працює найкраще, коли його використовує людина, яка розуміє як фінанси, так і бізнес, що стоїть за цифрами.
Карино, ви — науковиця, рецензент і головна редакторка журналу з економіки та менеджменту. У своїх дослідженнях ви піднімаєте тему фінансової грамотності. Як, на вашу думку, змінюється сама природа фінансової освіти: чи можливо навчити людину не просто рахувати, а мислити фінансово?
Якщо коротко, то так, навчитися можливо практично всьому, було б бажання. В наш час, коли фінанси це просто слово, а реально важлива частина буденного життя, фінансова освіта повинна починатися вже з підліткового віку, бо це робочий інструмент, який здатен змінювати життя. Фінансова грамотність не повинна бути однаковою для всіх і має виходити за рамки рахунків і формул: це вміння бачити взаємозв’язки між рішеннями, ризиками та цілями (довго та короткостроковими). На практиці ми можемо почати навчати планувати бюджети не як на папері, а як інструмент досягнення життєвих цілей. Найбільш ефективно, колі це відбувається через реальні завдання, дискусії про ризики, кейси з життя та розвиток фінансової самостійності. Тому важливо навчитись розрізняти факти від припущень, формулювати цілі, прогнозувати ризики та збитки, бо це не просто навичка рахувати, це навичка зазирати у можливе майбутнє. Звичайно, це все складно, і потребує часу, а іноді і коштів, але фінансове мислення це вже наше сьогодення.
Ви часто говорите, що фінансова прозорість — це не лише про звіти, а й про ментальну культуру бізнесу. Що ви вкладаєте у це поняття і як бізнес може почати «бачити себе» без прикрас?
Дуже часто на початку моєї кар’єри в моїй практиці компанії малі два виду звітності: «для себе» та «красиву звітність, це було зумовлено бажанням водночас бачити реальну картину та «офіційну». Але на мій погляд вже давно просто реальну картину можливо перетворити на реальну без прикрас, для цього потрібно знаті певній алгоритм, якій потім може бути адаптований під потреби певної компанії. Найголовнішими пунктами є: якість даних (завідомо невірні дані можуть коштувати власникам банкрутства компанії), прозоре управління на всіх ступенях ієрархії (це єдиний ланцюг взаємопов’язаних подій), своєчасне визнання помилок та ряд дій по швидкому їх усуненню, довіра, професійна етика, внутрішня комунікація. Для компанії вкрай критично бачити себе без прикрас, щоб зростати та примножувати прибутки.
